Олександрівська лікарня: як легендарна клініка врятувала мільйони киян. Фото

Центральній міській клінічній лікарні міста Києва або, коротко, Олександрівській лікарні, вже 146 років і всі ці роки вона рятує киян від недуг. А в наші дні активно бере участь у боротьбі з пандемією COVID-19.

Читайте також про Павлівську психіатричну лікарню і як вона змінилася за 250 років.

Історія "Олександрівки" почалася з тяжкої епідемії інфекційних хвороб, що тероризувала Київ в середині XIX століття. Тоді постало питання про необхідність відкриття в місті відповідного лікувального закладу. По суті, в місті центральної лікарні не було, люди рятувалися в закладах при храмах або, хто міг собі дозволити, викликали лікаря додому.

При цьому, в місті був великий військовий госпіталь, який не займався цивільними, і психіатрична лікарня. А лікувати киян під час епідемій було ніде.

Відкрили лікарню в 1875 році, після 30-річних розмов про необхідність такої, і назвали "Олександрівською" - ім'ям спадкоємця престолу Російської імперії, майбутнього передостаннього імператора Олександра III.

Лікарня спочатку представляла з себе два дерев'яні бараки на кам'яному фундаменті і надавала киянам як стаціонарну та амбулаторну допомогу, так і виконувала функції лікарні швидкої допомоги.

Згодом, завдяки меценатам і простим городянам, які жертвували гроші, лікарня розросталася і стала третьою за величиною в імперії. Тут працювали такі легендарні лікарі, як засновник київської терапевтичної школи Василь Образцов, основоположник дитячої хірургії в Україні Василь Чернов та Василь Покровський, який першим у Києві почав використовувати в клінічній практиці лабораторний метод дослідження.

У 70-ті роки XIX століття в Києві вирував тиф і поява лікарні була більш ніж доречною. Персонал самовіддано боровся за життя киян, не шкодуючи себе. До слова, вищезгаданий доктор Покровський заразився від пацієнта і помер від тифу у віці 37 років.

В ході Першої світової, і наступних за нею національно-визвольних воєн, лікарня рятувала поранених солдатів, як і пізніше, під час Другої світової. З приходом рад лікарня продовжила роботу і була перейменована в "Імені Жовтневої революції". З тих пір була відома як просто "Жовтнева".

За радянських часів репутація успішної лікарні у "Олександрівки" лише міцніла. Тут працювали світила медичної теорії і практики, а потрапити на лікування сюди вважалося великою удачею.

Стару назву лікарні повернули лише в 2007 році. 14-та міська клінічна лікарня імені Жовтневої революції стала Олександрівською клінічною лікарнею, а в побуті киян - "Олександрівкою".

Церква

Історія лікарні нерозривно пов'язана з Михайлівською церквою, названою ім'ям святителя Михаїла, першого митрополита Київського.

Церква була побудована біля лікарні в 1985 році, через 10 років після заснування лікарні, на кошти відомого київського мецената Михайла Дегтерева, який через пару років був похований в лівій прибудові церкви.

Храм виконаний в псевдоруському стилі архітектором Володимиром Ніколаєвим, який раніше керував будівництвом лікарні.

На Великдень 1930 року до церкви увірвалися біснуваті комсомольці і зруйнували храм майже дощенту. Залишилися лише цоколь і пара сусідніх будівель, в яких засів партком лікарні.

Богослужіння відновилися тут лише в 1995 році, а трьома роками пізніше провели розкопки, і знайшли багато церковних артефактів та вцілілу гробницю Дегтерева.

У 2002 році храм відновили як точну копію зруйнованого. Зараз це Свято-Михайлівська церква при Олександрівській лікарні, в якій зберігається багато православних святинь.

Наші дні

За свою довгу історію Олександрівська лікарня врятувала мільйони людей. Це і ті, що заразилися під час епідемій ХІХ століття, і солдати, поранені в найстрашніших війнах і постійний потік киян як з буденними, так і важкими недугами.

Доля розпорядилася так, що лікарня, побудована майже 150 років тому для боротьби з інфекційними епідеміями, і в наші дні на вістрі захисту від пандемії. "Олександрівка" першою отримала вакцину від коронавірусу та її відділення, що переповнювалися під час піків COVID-19, і зараз активно приймають тих, що заразилися, як і в позаминулому столітті.

Цікаві факти

• Над головними воротами лікарняного комплексу розміщений щит з вензелем російського імператора Олександра III. Коли лікарню відкрили, Олександр ще був тільки спадкоємцем і такий вензель йому не покладався. 
• Не дивлячись на назву, імператорська сім'я не брала участі в будівництві лікарні, яка була зведена за рахунок місцевої скарбниці і пожертвувань киян. Наприклад, на гроші дружини київського губернатора Олени Демидової тут в 1881 році побудували дитячу клініку. Однак, Олександр III одного разу був на території лікарні імені себе і відстояв службу у Михайлівській церкві.
• На території колишньої "Жовтневої" "Олександрівки" немає пам'ятників ні жовтневим революціонерам ні Олександру III. Проте біля головних воріт відвідувачів зустрічає пам'ятник нобелівського лауреата Івана Павлова, що виглядає набагато краще, ніж занедбаний бюст Павлову на території названої на його честь Київської психіатричної лікарні.

Інші історії про Київ

• Як розважальна станція метро стала найбільш злачною в Києві.
• Київський будинок розбитих сердець: історія садиби Сікорського.
• Як змінилася Троєщина за 40 років.
• У мережі показали, як раніше виглядала легендарна річка Либідь.
• Як будували станцію метро на Дорогожичі серед могил.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.