Чому зона відчуження досі порожня, а Хіросіма процвітає

Закинутий Дім культури "Енергетик" у Прип'яті. Фото: УНІАН

У ХХ столітті світ став свідком трьох катастроф, що назавжди змінили ставлення людства до ядерних технологій. Дві з них сталися в Японії наприкінці Другої світової війни, а третя — сумновідома аварія на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році. І хоча всі ці трагедії супроводжувалися масштабними людськими жертвами та серйозними наслідками для здоров’я, їхній вплив на довкілля виявився принципово різним: японські міста відновилися і знову стали придатними для життя, тоді як Чорнобиль і досі залишається зоною, небезпечною для людини.

Чому в Хіросімі та Нагасакі вже живуть люди, а Чорнобиль десятки років пустує та перетворився на дику територію, пояснили науковці у статті для IFLScience.

Як вплинули ядерні бомби на Хіросіму та Нагасакі

У серпні 1945 року Сполучені Штати вперше у військовій історії застосували ядерну зброю. 6 серпня на Хіросіму було скинуто бомбу Little Boy, а 9 серпня — Fat Man на Нагасакі. Обидва вибухи сталися у повітрі, на висоті, що дозволило збільшити силу ударної хвилі та знищити значну частину забудови, але при цьому обмежило кількість радіоактивних залишків, які осіли на землю.

Відразу загинули десятки тисяч людей, а загальні втрати оцінюють у межах від 129 000 до 226 000 осіб. Серед тих, хто вижив, наступними роками спостерігали зростання рівня лейкемії, різних форм раку, вроджених патологій у дітей, народжених у постраждалих жінок, а також випадків затримки розвитку. Проте рівень радіації в самих містах відносно швидко знизився, що дало змогу розпочати відбудову та повернення населення вже у післявоєнні роки.

Чорнобильська аварія, яка сталася вночі 26 квітня 1986 року, мала зовсім іншу природу. Під час випробувань систем безпеки четвертий енергоблок АЕС вибухнув, реактор був повністю зруйнований.

У повітря було викинуто понад 400 разів більше радіоактивних речовин, ніж унаслідок атомних вибухів у Японії. Радіонукліди, серед яких Цезій-137, Йод-131 і графіт з активною радіацією, розповсюдилися територіями сучасної України, Білорусі та інших країн Європи. Окрім того, значна частина забруднених уламків реактора залишилася на місцевості поблизу станції, що лише погіршило безпекову ситуацію.

Попри меншу кількість прямих жертв у момент аварії, а саме двоє загиблих під час вибуху та 28 осіб, які померли від гострої променевої хвороби упродовж кількох тижнів, наслідки для здоров’я сотень тисяч людей були колосальними.  Згодом сотні тисяч ліквідаторів, які працювали над гасінням пожежі та дезактивацією, отримали значні дози опромінення. За оцінками ООН, загальна кількість смертей від віддалених наслідків може сягати кількох тисяч.

Чому атомні бомби, якими атакували Японію, "безпечніші" за Чорнобильську катастрофу?

Відмінність між цими трагедіями полягає у масштабі та складі викидів. Атомна бомба, на кшталт тієї, що скинули на Хіросіму, містила приблизно 64 кілограми збагаченого урану-235 з чистотою близько 80%.

Під час вибуху більшість цього матеріалу витрачалася миттєво, і ланцюгова реакція припинялася. У Чорнобильському реакторі перебувало близько 180 тонн палива, і під час аварії воно, разом із продуктами розпаду, було викинуте у довкілля.

Ліквідатори аварії на ЧАЕС біля збудованого саркофагу. Фото: Чорнобильський музей

На відміну від швидкоплинного впливу бомбардувань, радіонукліди з довгим періодом напіврозпаду, зокрема цезій та стронцій, залишаються небезпечними протягом десятиліть, проникаючи у ґрунт, воду та харчові ланцюги.

Ще одна важлива відмінність є й у характері забруднення. В Японії радіаційний фон знизився до відносно безпечного рівня протягом кількох років, тоді як у Чорнобилі зруйнований реактор і досі є джерелом небезпеки, а деякі ділянки зони відчуження залишатимуться непридатними для проживання сотні років.

Це і пояснює, чому Хіросіма та Нагасакі змогли відродитися, а навколо Чорнобиля продовжує існувати 30-кілометрова зона, де будь-яке постійне проживання заборонене.

Нагадаємо, в Україні планують виключити деякі села із Чорнобильської зони відчуження — ліквідатор аварії пояснив, чим це небезпечно. 

Також читайте на Новини.LIVE історію стадіону у Прип'яті. Що з ним зараз і як склалося життя спортсменів?