У Києві розгорівся скандал навколо знесення ПК імені Корольова на Солом'янці. Фото

У Київській міськдержадміністрації дозволили кондитерській корпорації "Рошен" проєктувати будівництво Будинку культури з концертним залом на вул.Миколи Василенка, 15 у Солом'янському районі Києва. Сьогодні за цією адресою знаходиться побудована в 1984 році і облицьована вірменським туфом будівля Палацу культури імені Сергія Корольова, або "Меридіан"

Як стало відомо Новини.LIVE, Департамент містобудування та архітектури КМДА 9 листопада 2021 року наказом № 1476 затвердив для дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва Будинку культури з концертним залом на вул. Миколи Василенка, 15 у Солом'янському районі Києва. 

Читайте також: У Києві розвалюється унікальна будівля, в якій засідала Центральна Рада: люди вимагають реставрації. 

​

 

Купівля "Рошеном"

Дочірнє підприємство "Кондитерської корпорації "Рошен" викупило цей об'єкт наприкінці серпня 2020 року за 66,3 млн гривень, щоб на його базі створити багатофункціональний концертний зал Roshen Concert Hall. 

Через рік, в травні, був проведений конкурс на кращий проєкт. Його виграло норвезьке архітектурне бюро Snøhetta ("Снохетта"), яке представило проєкт під назвою"The Grand Stave" ("Подвійний нотний стан"). Проєктом передбачено дві зали: велика акустична концертна зала на 1800 глядачів з класичною посадкою глядачів, яка після трансформації партеру в майданчик без сидінь може вмістити 2700 глядачів, і камерна зала на 450 глядачів.

За даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЕГЭСС), нове будівництво буде проєктуватися на місці нинішньої будівлі (площа – 5,72 тис. кв. м), яке знаходиться у приватній власності, а ділянка під забудову концертного залу займає 1,7 га. Згідно з виданими МУО, новий концертний зал не повинен перевищувати висоту в 50 м. 

Побудувати і відкрити "Roshen Concert Hall", згідно з заявою головного менеджера проєкту Євгена Полтавцева, планують до 2025 року.

Трохи про ПК

Палац культури імені Сергія Павловича Корольова побудували в 1984 році за проєктом архітектора Валентина Єжова, який на той час був головним архітектором Києва. Фасад будівлі прикрашений рідкісним червоним вірменським вулканічним туфом. Це єдина будівля в Києві з використанням цього матеріалу.

​

​

Палац культури імені Корольова, на думку урбаністів Києва, є яскравим прикладом радянського модернізму, який вважається помітним напрямком в архітектурі ХХ століття. У західній культурі все більше професіоналів і аматорів звертають увагу на архітектуру колишнього СРСР і Східної Європи, відзначаючи унікальність стилю. У симпатії до радянського модернізму признавалися Педерсен з BIG, Хайме Айон і багато інших зірок архітектури та дизайну.

Автори проєкту

З великим ентузіазмом в "Європейській солідарності" ставляться до переможця конкурсу на проєкт концертного залу.

Згадане вище архітектурне бюро Snøhetta було засноване в 1989 році в Норвегії. Воно відоме, зокрема, проєктами нової Олександрійської бібліотеки в Єгипті, оперного театру в Осло, а також павільйон Національного меморіального музею 11 вересня в Нью-Йорку.

Технічне завдання проєкту концертного залу, відзначають в "ЄС", розробляли спільно з британською компанією Theatre projects, яка має досвід розробки театральної технології та акустики для понад 300 проєктів.

​

​

Ідея концепції, як описують її архітектори, полягає в наступному: "нова концертна зала об'єднує два рівні – рівень вулиці і рівень парку – в гармонійну композицію точно так, як скрипковий і басовий ключі об'єднуються в подвійному нотному стані".

"Монолітний і раціональний обсяг допомагає втілити ідею проєкту будівлі, з прозорими відкритими зонами, які проходять по горизонтальних лініях, створеним кам'яними фасадами. Проєкт інтегрований в природний рух ландшафту ділянки. Зовнішній амфітеатр, що позначає новий головний вхід в парк, стає зовнішнім простором для збору гостей, дозволяє проводити тут неформальні виступи. Головне фоє, що проходить через рівні вулиці і парку, стає природним продовженням зовнішнього ландшафту, забезпечуючи доступ глядачів до майданчиків на різних висотах. Відкриті зони на даху забезпечують відвідувачам простір на свіжому повітрі і направляють денне світло у внутрішні приміщення", – так описують проєкт норвежців у пресслужбі корпорації "Рошен".

Серед чотирьох претендентів переможця на конкурсі обирали найкращі архітектори Європи. Іноземці здійснюватимуть авторський нагляд від початку робіт до введення будівлі та території в експлуатацію. 

"Цей проєкт не контрастує з іншою архітектурою. Він дуже добре вписаний в ландшафт і продовжує можливості парку, який там є. Він створює нові громадські зони, нові зв'язки, пішохідні доріжки", – підкреслив головний менеджер проєкту концерт-холу Євген Полтавцев.

Голос народу

Коли у вересні 2020 року стало відомо про продаж Палацу культури "Рошену", активісти спільноти Ukrainian Modernism ("Український модернізм") занепокоїлися: локація, на їхню думку, не тільки є одним із зразків модерністської архітектури, а й популярним місцем для зйомок музичних відеокліпів серед відомих закордонних виконавців.

"Палац володіє вишуканою сучасною архітектурою і прикрасою рідкісним натуральним каменем — червоним вірменським вулканічним туфом. Надзвичайно футуристично виглядає і інтер'єр. Настільки, що в Палаці свої кліпи знімали всесвітньо відомі виконавці: корейський бойз-бенд NCT U і данська співачка MØ. Кліп NCT U-Baby Don't Stop має 71 мільйонів переглядів на YouTube, кліп MØ-Kamikaze – 70.5 мільйонів переглядів. Закликаємо щасливих нових власників максимально зберегти автентичну архітектуру та об'єкти монументального мистецтва Палацу. Це не тільки якісна архітектура, це ще авторський задум відомого українського архітектора, це об'єкт Всесвітньої спадщини модернізму, це наша історія і культура, зрештою", – заявили в спільноті.

​

"І ось тепер це творіння українських архітекторів і художників "Рошен" планує зрівняти з землею, щоб побудувати там новий палац культури. Але це не тільки унікальна архітектура і авторський задум відомого українського архітектора, це об'єкт Всесвітньої спадщини модернізму, це наша історія і культура! Прикро спостерігати за відвертим лицемірством, коли партія Порошенка на словах пропагує європейські цінності, а її лідер на ділі займається вандалізмом. У Європі архітектурні пам'ятки минулого цінують, реставрують і зберігають, а не знищують. Чи допустимо, щоб капітал і безмежне его бізнесменів знищили ще один об'єкт нашої спадщини?" – заявляє автор проєкту "Український модернізм" Дмитро Соловйов.

Дослідник забудови Києва радянського періоду Семен Широчин теж не в захваті від новини. На його думку, модерністську будівлю ПК необхідно відреставрувати і зберегти, чого не трапиться – хоча б тому, що тут у норвежців немає пріоритету зберегти елементи сучмода, а намір з будівництвом підтримували виключно люди з електорату Порошенка.

"Ще під вибори 2020 року Порошенко анонсував знесення ПК "Меридіан" для будівництва нового концертного залу «світового рівня». Ще тоді я виступив проти такої ініціативи, оскільки йдеться про гидливе ставлення до власної архітектурної спадщини. У нас є гарний приклад стилю, виконаний відомим архітектором, що має унікальне облицювання. Але розмова йшла таким чином, ніби ПК не існує. Його наявність ігнорувалась із самого початку", – каже Широчин.

За його словами, Snohetta має цікаві проєкти реновації модерністських споруд, наприклад, Офісна будівля Pirelli 35 в Мілані. 

"Але давайте не забувати, що в Мілані живуть цивілізовані європейці, чий модернізм потрібно берегти, а тут живуть третьосортні українці, чий модернізм потрібно руйнувати. Але чи вважає так Snohetta? Бюро декларує своє шанобливе ставлення до всіх актуальних тенденцій sustainable development, zero CO2 і т. д., але залишається питання – чи знають вони, що їхній проєкт має на увазі знищення існуючого модерністського будови? Чи дозволили вони собі таке у себе в Норвегії чи цивілізованому Євросоюзі? Або це тільки у нас так можна, адже місцевий пан просить?" – запитує експерт.

На думку архітектора Гліба Ушакова, цей будинок має архітектурну цінність як фасадна композиція, так і інтер'єр, де є твори монументального мистецтва та унікальні декоративні елементи.

Також цей будинок функціонально виконував роль центру культурного дозвілля районного значення.

"Поки будівля не була занедбана через безвідповідальність і відсутність контролю та підтримки культурних установ. Ця будівля могла бути оновлена і далі служити. Адже у нас дійсно розгалуженою і наближеною до житлових районів тільки системи супермаркетів. А система культурних закладів районного значення занепала", - каже експерт.

Сучасний концертний комплекс дійсно необхідний столиці, але такий об'єкт доцільно розміщувати в умовах зручної транспортної доступності – чого, каже Ушаков, немає у цієї ділянки.

"Ідеально ближче до центру, з відкриттям на акваторію, там де зараз відбувається суцільна забудова висотними ЖК заради "видових квартир", замість того, щоб будувати на таких ділянках біля Дніпра не високі, але важливі для всього міста громадські будівлі. У всякому разі, було краще створювати щось нове і потрібне без руйнування чогось теж хорошого. Є і вільні ділянки, і ділянки з численними недобудовами", – вважає архітектор.

У самій корпорації отримати коментар не вийшло: завідувачка соціальних проєктів "Рошена" Ірина Пономаренко отримала наше повідомлення ще 25 листопада і відтоді не відповіла.

Київ наразі налічує не менше двадцяти ПК. І у багатьох з них є архітектурна цінність. Більшість ПК не функціонують призначеним для них життям: там проводять ярмарки, продають картини, в залі поселяються клуби і церкви, а підсобні та адміністративні приміщення займають нотаріуси, швейні контори, Хімчистки та перукарні. 

Найбільша проблема з пізньорадянськими ПК полягає в тому, вважають у виданні "Політкритика", що споруди знаходяться в центрах доволі обжитого – комфортного і усталеного – середовища, яке є цінністю для містобудівників. Тут готові соціальні зв'язки, готовий благоустрій, готові потоки людей. Саме тому територія, на якій стоять ПК, є "ласим шматочком" для девелоперів. 

"Але ПК одночасно є і легкою наживою для них, тому що будівлі в масі своїй стоять в запустінні або використовуються лише частково. Заводам, яким ПК належать, може бути набагато вигідніше продати будівлю, ніж здавати його в оренду. А якщо так станеться, то забудовник і оком не моргне, він знесе будівлю ПК, І ніхто йому не завадить, так як будівля не володіє статусом архітектурної спадщини. Спойлер: ми зараз знаходимося в моменті, коли кращі зразки брежнєвського модернізму починають усвідомлюватися прогресивною громадськістю як архітектурна спадщина, але відповідні органи не поспішають з присвоєнням статусів, перебуваючи під впливом забудовників, зацікавлених у знесенні", – пише видання "Політкритика".

Депутатка Київради IX скликання Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу") вважає, що концертний зал Солом'янці дійсно необхідний, але викуповувати нинішій ПК, коли поруч є "безхазяйна" промзона з потрібними територіями, було не обов'язково.

"Те, що на районі з'явиться великий культурний простір – це плюс. У всякому разі, я сподіваюся, що з'явиться, тому що виникало відчуття, що вся ця затія з презентацією і конкурсами проводилася тільки під місцеві вибори тоді, і я рада буду помилятися. Але безперечним мінусом є знесення під цю справу будівлі епохи модернізму. В Європі і цивілізованому світі такі будівлі намагаються навпаки зберегти. До того ж, є повно місць на Солом'янці, де можна було б розмістити концертний зал – гаражі, МАФи, що не працюють склади або цехи. У нас в Києві взагалі велика проблема з внесенням модерністських будівель в списки архітектурних пам'яток-кілька десятків таких об'єктів Департамент охорони культурної спадщини подавав на Мінкульт, але там поки не реагують. Є навіть будівлі 18-го століття, які ні Департамент, ні Мінкульт не вносять. З модернізмом проблема в тому ще, що якщо будівлі немає 100 років, то його навіть не намагаються вносити. І це величезна недоробка міста і Міністерства культури", – каже депутатка. 

Однак думки людей у Facebook і на тематичних форумах інші. Здебільшого кажуть, що будівля не така вже архітектурно цінна, якою її представляють активісти. А сучасний концертний зал замість "рухляді", в якій сидить півтора орендаря, ще й за гроші меценатів – хороша і правильна ідея. Так пишуть люди у Відгуках Google:

• "Раніше був чудовий ПК. Зараз не працює, на дверях написано, що в аварійному стані. Шкода, що поступово пропадає. Вечорами біля нього темно, ліхтарі не горять, клумби заросли травою. Сумно дивитися";
• "Сподіваюся цей пам'ятник совку відремонтують і зроблять щось путнє з цього приміщення. Зараз це виглядає жахливо, як занедбане місце серед заростей";
• "Застигла коробка типового радянського культурного закладу. Колись потужний культурний центр з безліччю гуртків і колективів самодіяльності перетворився в розвалюється будівля з відключеним опаленням. Ледве жевріє життя за рахунок нечисленних орендарів. Спроби продати комплекс цілком поки не увінчалися успіхом";
• "Величезне приміщення. В даний час не працює як Центр культури. Його іноді здають під різні заходи і виставки-продажі. Незабаром може зовсім зруйнуватися [...]";
• "Стара занедбана будівля вже як мінімум років 10, там немає нікого і нічого крім сумнівних курсів танців або хореографії для дітей. Ще, мушу зізнатися, іноді тут збираються сектанти".

Слухань не буде

Втім, думки людей тут ніхто напевно враховувати не буде. Незважаючи на те, що 4 листопада на сесії Київської міської ради було прийнято "Положення про публічні консультації при плануванні громадських просторів", виносити на обговорення забудову ПК не будуть. 

Тому що обговоренню підлягають громадські простори, які не використовуються з комерційною метою і не знаходяться в приватному користуванні, йдеться в документі.

А це означає, що концертний зал напевно з'явиться, а Палац культури, буде зруйнований – хоче цього хто-небудь чи ні.