Ru
Головна Київ Метро "Дорогожичі": як будували станцію серед могил. Фото

Метро "Дорогожичі": як будували станцію серед могил. Фото

12 жовтня 2021 05:00
Володимир Лисенков
Випусковий редактор

Станція Київського метрополітену "Дорогожичі" побудована бувально "на кістках". Жодна станція у світі не прокладалася серед такої кількості поховань.

Історію побудови станції столичного метро "Дорогожичі" розповідає Новини.LIVE.

Читайте також: Історія однієї з найкрасивіших станцій метро в світі "Золоті Ворота"

Місце скорботи

Станцію відкрили в 2000 році в сумнозвісній місцевості Бабин Яр. Тунель прокладали в землі, зайнятій колись кладовищами, а станцію - на місці масових розстрілів.

У XIX столітті Сирець став околицею Києва і в цій місцевості вирішили облаштувати Лук'янівський некрополь. Також тут були караїмське, єврейське і церковне кладовища, знищені під час і після Другої світової війни.

У 30-х роках тут знаходився концентраційний табір репресованих, яких розстрілювали і закопували тут же (Близько 25 тисяч убитих). А в 40 - х в Бабиному Яру розстріляли і поховали від 70 до 200 тисяч чоловік.

Лінія тунелю проходить посередині колишнього некрополя, а станцію викопали в центрі Бабиного Яру.

Звичайно ж ніяких пластів з кісток під час будівництва не виявляли - прах зотлів, але ховають тут вже 200 років - від некрополя залишилася лише частина у вигляді Лук'янівського і Військового кладовищ під якими тепер ходять потяги.

Щоб розуміти, наскільки великий був некрополь, слід згадати, що на місці єврейського кладовища звели телецентр, який з телевежею стоять по краях колишнього комлексу кладовищ. і проглядаються з усіх боків північного правобережжя столиці.

Назва

У станції було безліч проєктних імен - "Новоокружна", "Вулиця Дем'яна Коротченка", "Проспект Дем'яна Коротченка", "Вулиця Олени Теліги", "Бабин Яр", "Сирецька".

В останній помент станцію вирішили назвати топонімічно - історичною назвою місцевості, як" Печерську "або" Видубичі", наприклад.

Доречі, "Дорогожичами" кияни цей район не називали вже давно - назва стерлася з народної пам'яті, але станція дала їй друге життя.

Місцевість "Дорогожичі" згадується ще в давньоруських літописах - в цьому місці став табором князь Володимир з військом, коли приїхав до Києва зайнятий престол. Тут сходилися дороги з інших князівств і на перехресті стояв форт, що виконував роль митниці та спостережного пункту на шляху до північних воріт Києва.

Звідси одна з трактувань походження назви - "Місце доріг". Науково ця етимологія не підтверджена, але виглядає більш правдоподібно, ніж "Дорого жити" - тут не жили, а ховали.

Цікаві факти

  • Щоб швидше відкрити "Дорогожичі", відмовилися від побудови станції "Герцена", яка планувалася наступною за "Лук'янівською" біля центрального входу в будівлю КІМВ. Зараз на тому місці стоїть вентиляційна шахта і технічний вхід.
  • Перегін між станціями "Лук'янівська" і "Дорогожичі" - один з найдовших в київському метро - 2,7 кілометра - через невідкриту станцію "Герцена". Унаслідок такої відстані на середині шляху розташована гальмує підстанція як того вимагають технічні умови. Плюс, на, під'їзді до "Герцена", лінія метро характерно згинається. Тому поїзд їде довше, ніж якби просто по прямій.
  • У перших проєктах "Дорогожичі" планували будувати кварталом західніше - ближче до Шулявки. Вхід був би на перехресті вулиць Дорогожицької та Олени Теліги.
  • За однією з версій, літописні Дорогожичі перебували насправді не де прийнято вважати, а на Куренівці.
  • При вимові "Дорогожичі", кияни та гості столиці частіше помиляються, ніж при згадці інших станцій. Можна почути і "Догорожичі", і "Дрогобичі" і навіть "Драгорожичі".

Інші історії про київське метро

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.