Ru
Головна Київ Мостище і Замковище: як два села стали частиною Києва. Фото

Мостище і Замковище: як два села стали частиною Києва. Фото

20 листопада 2021 04:10
Володимир Лисенков
Випусковий редактор

У Подільському районі Києва північніше Куренівки є два історичні райони, що виникли на місці сіл, одне з яких повільно переходило в інше. Але якщо першому селищу кількасот років, то друге бачило ще дохристиянську Русь.

Про селища Мостище і Замковище і про те, яке місце вони зайняли в межах Києва, розповідає Новини.LIVE.

Читайте також: Чоколівка: чому так називають район у Києві

Мостицький масив

Уздовж проспекту Правди, на шляху з Оболоні або центру на Виноградар, тягнеться порівняно молодий Мостицький масив. Йому "всього" 40 років, він супроводжує проспект Правди з півдня між вулицями Вишгородською та Межовою. Його південні кордони - вулиці Мостицька і Брестська.

Мостицький масив названо іменем села Мостище, на місці якого зведено у 1980-х роках. У минулі століття це село стояло на шляху з Приорки в Гостомель, який перегороджувала річка Курячий Брід.

Водна артерія була неглибока, але все ж необхідна була хоч якась переправа. А де переправа, там і корчма, і нічліг, і стайні. І будинки для працівників. Загалом, вся інфраструктура була пов'язана з переправою-мостом, що і визначило назву селища.

Мостище було включене до складу Києва в 1880-х роках, але ще 100 років залишалося селом, поки на місці будиночків не почали зводити висотки від 9-ти до 12-ти поверхів. З 1982 року тут виріс справжній столичний житловий масив і назвали його, зі зрозумілих мотивів, Мостицький.

Але осколок Мостища залишився до наших днів - він тягнеться вузьким кварталом приватного сектора між вулицями Новомостицька і Брестська. Тут пару десятків житлових будинків, які пережили появу масиву.

Річка курячий Брід теж збереглася. Але тепер щоб її подолати у відкритому місці не потрібен міст  -її можна перестрибнути або перейти по купах сміття, якого в ній в надлишку.

Замковище

З півдня до Мостицького масиву прилягає інший історичний район-Замковище. Південний кордон - вулиця Замковецька.

Походження назви має у істориків дві версії:

  1. Тут знаходився легендарний Ольжин град. Місце підходить для укріпленого городища - адже тут є крута височина. Однак, опоненти версії стверджують, що Ольжин град був у Вишгороді. У будь-якому випадку, це місце обжите з давніх часів, про що свідчать осколки давньоруської кераміки, які знаходили тут ще сотню років тому.
  2. Згідно з другою версією, тут була резиденція католицьких священнослужителів з Приорки, яка завдяки західноєвропейському стилю візуально нагадувала замок.

Назвою місцевості називали і селище, що стояло тут з незапам'ятних часів. Його в 1880-х роках включили в межу Києва разом з Мостищем і Приоркою.

І до наших днів на Замковищі залишився приватний сектор, але кілька років тому тут почали зводити сучасні житлокомплекси. Примітно, що групи цих нових багатоповерхівок підносяться серед приватних будинків подібно середньовічним замкам, які завжди стояли в оточенні житлових кварталів.

Цікаві факти

  • Одну зі станцій споруджуваної лінії метро на Виноградар на перетині вулиць Північно-Сирецька і Білицька планують назвати"Мостицька". Щоб дістатися від неї до найбложчого краю Мостицького масиву потрібно проїхати близько кілометра уздовж кордонів білячого поля і Замковища.
  • У центрі Мостицького масиву серед багатоповерхівок залишили один будинок від села Мостище за адресою вулиця Брюсова, 20/16. В ньому у 1905-1944 роках жив український художник Фотій Красицький. На стіні будинку встановили меморіальну дошку та присвоїли статус історичної пам'ятки місцевого значення. 

Інші історії про Київ