Наша справа: найбільші проблеми столичних мостів, і хто за них відповідальний

Столичні мости — болюча тема як для киян, так і для місцевої влади. Кияни щодня наражають себе на небезпеку, користуючись аварійними мостами, а влада вже купу років ламає голову, як же довести їх до ладу. Вже пробували і так, і сяк, а закінчується все однаково — низкою корупційних скандалів і незавершеною роботою. 

Редакція проєкту "Наша Справа" в новому випуску розповіла про те, чому критичні обʼєкти інфраструктури доведені до аварійного стану, а деякі досі не побудовані. А також хто виграє тендери на ремонти шляхопроводів, як пилять бюджетні кошти, і хто врешті має за це відповідати?  

Велика перевірка мостів

23 червня 2023 року, за рішенням РНБО, уряд створив комісію для перевірки стану мостів в Україні. До її складу увійшли представники таких відомств:

• Міністерства відновлення,
• Міністерства оборони,
• Міністерства внутрішніх справ,
• Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій,
• Агентства відновлення,
• Укртрансбезпеки,
• Державної інспекції архітектури та містобудування,
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
• обласних та Київської міської військових адміністрацій.

Очолює комісію міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Свою роботу інспекція розпочала зі столиці.

"Перші напрацювання Комісії показали, що столиця є лідером з аварійних мостів, у Києві їхній відсоток є критичним — 15% від загальної кількості", — повідомили на офіційному порталі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Балансоутримувачем мостів у столиці є "Київавтодор", який підпорядковується місцевій владі. Згідно з інформацією на сайті "Київавтодору", на балансі підприємства перебуває 176 одиниць мостів та шляхопроводів.

Якщо врахувати результати урядової комісії, то виходить, що кожен шостий міст є аварійним. Особливо критичний стан у мостів Метро та Патона.

"Було виявлено суцільну корозію балок та головних елементів прогонів, поздовжні тріщини у поверхнях опор з утворенням сталактитних відкладень всередині, руйнування бетону, наскрізна корозія балок у місцях зʼєднання з поперечними вузлами", — йдеться в публікації Держагентства інфраструктури України.

Міст Метро: порожні обіцянки реконструкції

Міст Метро побудований ще 1965 року. Експерти зазначають, що при належному догляді за спорудою вона мала б прослужити 100 років. Проте, впродовж 58 років реконструкція цього обʼєкту не проводилася жодного разу.

У 2018 році тодішній заступник голови КМДА Дмитро Давтян заявив про розробку проєктно-кошторисної документації, після затвердження якої мали б розпочати капітальний ремонт мосту.

Ремонт розпочали у 2019 році, і, згідно з інформацією КМДА, коштував він майже 2 мільярди гривень (1 825 200,575 тис. грн.).

Але, звісно, ні про яку реконструкцію там не йшлося, адже це був лише капітальний ремонт. А ось про повне відновлення споруди заговорили в 2021 році.

"Оновлення споруди виконуватимуть за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який надає кредит у розмірі 60 млн євро. Завдяки ремонту термін експлуатації споруди буде подовжено на десятиліття", — заявили в КМДА.

Проєкт так і не реалізували. Водночас Віталій Кличко запевняє, що оновлення мосту планують розпочати з наступного року. 

"Перебудувати його коштує мінімум 500 мільйонів євро. Це, за оцінками європейських фахівців (ЄБРР), з якими ми до війни розробляли проєкт і були домовленості про фінансування масштабного проекту. 

З початком широкомасштабної війни спільні з європейськими партнерами проєкти поставлені на паузу. Але місто розробляє проєкт першочергових протиаварійних робіт на цьому мосту", — заявив мер Києва Віталій Кличко в своєму телеграм-каналі.

Інженер-проєктувальник Дмитро Макагон стверджує, що таких витрат можна було уникнути за умови регулярного ремонту споруди. 

"Дешевше буде зробити якийсь такий поточний ремонт, залатати невеликі тріщини, їх поремонтувати, ніж потім ця тріщина розкривається, туди потрапляє волога, відколюються великі шматки бетону, оголюється арматура, вона починає корозувати, і починають уже такі процеси доволі серйозні відбуватись.

Але, на жаль, влада не дуже любить робити ремонти, оскільки на тому, що ти зробиш ремонт, ти червону стрічку не розріжеш", — розповів Дмитро Макагон.

Міст Патона: перекидання відповідальності за реставрацію

Як зазначила комісія з перевірки мостових споруд, міст Патона також перебуває в аварійному стані.

Він побудований ще 1953 року. Реконструкція мосту Патона проводилась лише раз, і то у 2004 році.

У 2008 році його внесли до памʼяток архітектури, а у 2018 році було проведено обстеження споруди, після чого КМДА заявила про подальшу реконструкцію мосту.

Проте архітектор Віктор Глеба зазначає, що жодних реконструкцій мосту Патона не може бути проведено, адже він є памʼяткою архітектури:

"Реконструкція пам'яток інженерії неможлива в Україні, є закон про охорону культурної спадщини, там написано — об'єктом реконструкції пам'ятка не може бути, тільки реставрація, реновація, пристосування. Невже ніхто не читає законів? Навіщо зробили проєкт реконструкції за пів мільярда? Навіщо роботи провели? Це фікція, міст досі в аварійному стані за 5 років."

Звісно, жодних реконструкцій так і не провели. За словами Віталія Кличка, міст Патона у 2021 році передали в програму "Велике будівництво". Але ж міст перейшов у аварійний стан у 2018 році. А Кличко на посаді мера з 2014.

Ба більше, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко стверджує, що з початку повномасштабного вторгнення програма "Велике будівництво" призупинена, тож за міст Патона відповідальна місцева влада. 

"Відповідно, за цією програмою реконструкція не буде відбуватися. Ті листи, ті пропозиції, які йшли від Кличка стосовно сприяння в Міністерстві культури, сприяння в Міністерстві інфраструктури, сприяння профільного комітету, усі задоволені, і ми готові підтримувати цей проєкт, але кошти мають йти з місцевого бюджету, бо програма не працює. І якщо програма не працює, то не можна ставити під ризик громадян, які перетинають кожний день цей міст", — зазначив Володимир Крейденко.

Подільсько-Воскресенський міст: найкорупційніший довгобуд

Проблема столиці — це не лише мости в аварійному стані, а й недобудовані споруди, які зводяться десятиліттями і з'їдають мільярди з бюджету міста.

Віталій Кличко в одному з ефірів заявив, що за відсутності форс-мажорів вже за декілька місяців у столиці відкриють Подільсько-Воскресенський міст. 

За десятки років будівництва Подільського мостового переходу чого тільки не траплялось: то плавучий кран упав, то тимчасові конструкції обвалилися. Але головна біда — корупційні скандали, повʼязані з будівництвом.

У травні 2019 року Нацполіція розпочала досудове розслідування у справі про розкрадання бюджетних коштів. Попередньо сума завданих збитків сягає 80 мільйонів гривень.

"Поліцейські з’ясували, що протягом 2019-2020 років фігуранти уклали угоди з 6 фірмами на загальну суму понад 4 мільярди гривень. Кошти були перераховані субпідрядним організаціям, однак роботи фактично не проводилися. А частину цих коштів виведено в тіньовий обіг", — йдеться в повідомленні Національної поліції України.

У 2023 році прокуратура повідомила про підозру директору комунального підприємства та ще трьом учасникам, яких підозрюють у розтраті 104 мільйонів гривень.

"Крім того, у травні 2023 року прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно керівника генпідрядної організації за фактом розтрати понад 36 мільйонів гривень через завищення вартості робіт. Раніше за цими ж фактами до суду скеровано обвинувальні акти стосовно ще двох субпідрядників", — повідомили у Київській міській прокуратурі.

Шулявський шляхопровід: втомлений столичний довгобуд

Не оминуло скандалів і будівництво Шулявського шляхопроводу. У 2017 році міст втомився, сталося часткове руйнування конструкцій шляхопроводу: вони впали на проїжджу частину, через що було пошкоджено кілька автомобілів. На щастя, тоді обійшлося без жертв. 

Через що столична влада ухвалила рішення про необхідність реконструкції транспортної розвʼязки. Під час проведення реконструкції також не обійшлось без інцидентів та скандалів — приміром, ліхтарні стовпи впали, пошкодивши щонайменше 9 автомобілів.

А питання із цехом номер 5, що належав заводу "Більшовик" досі не вирішене. І саме через це розвʼязку не можуть закінчити. 

Редакція проєкту "Наша Справа" спрямувала запити до правоохоронних структур, щоб дізнатись, на якій стадії кримінальні провадження.

У деяких випадках журналісти отримали відписки, що досудове розслідування триває, але розголошувати деталей не можуть, а бувало, що й взагалі не отримували жодної відповіді. Запити направили і до КМДА.

"Ваш запит наразі в роботі. Відповідно до закону про доступ до публічної інформації, він опрацьовується. Термін виконання — понеділок, це залежить від виконавця, Департаменту транспортної інфраструктури", — повідомили в пресслужбі КМДА.