Свіжа зеленина та власний булер’ян: як зимує київська горила Тоні (ФОТО)

У 48-річної горили Тоні, патріарха Київського зоопарку, нова забавка: у його зимову резиденцію поставили піч-булер’ян. Поки що реальної потреби грітися такою пічкою немає, але у випадку повного блекауту такі булер’яни стануть у пригоді не лише Тоні, а й іншим мешканцям зоопарку.

"Зараз ми запускаємо піч на годину на день — так би мовити, у тестовому режимі. По-перше, самі навчаємося з нею працювати, по-друге, привчаємо Тоні. Для нього це нова система, і всі наші маніпуляції з нею — теж нові. Він повинен розуміти, що тут відбувається щось цікаве", —розповів Новини.LIVE генеральний директор Київського зоопарку Кирило Трантін.

Тоні дійсно вважає піч дуже цікавою штукою: за словами співробітників зоопарку, першим чином він спробував розібрати решітку, якої огороджений булер’ян. Але решітка виявилася міцною, тому горила облишила свої спроби і тепер просто час від часу підходить подивитися на неї.

"Вісімнадцяте століття у сучасному вигляді, — коментує директор, оглядаючи дверцята печі, за якими весело палають дрова. — Але система дуже добра. Тоні подобається: у нього у вольєрі підлога з підігрівом, але іноді він підходить сюди, щоб погріти спинку".

Температура у зимовому вольєрі для горили має бути не нижчою за +20 градусів. Зараз зоопарку вдається підтримувати її і без булер’янів: дров’яні печі поставили на випадок, якщо зникне і газ, і електрика. Загалом на території встановлено п'ятнадцять великих та п'ятнадцять маленьких пічок і сім генераторів.

Ще один великий резервний генератор має прибути наступного тижня з Німеччини — європейські колеги допомагають Київському зоопарку пережити зиму.

Півтори доби без світла

Поки що найдовшим терміном, протягом якого зоопарк залишався без електрики, були півтори доби у середині грудня — після чергового ракетного обстрілу, вчиненого росіянами.

"Тоді у нас, як і у всіх, світла не було взагалі. Але було тепло. Генератори ми придбали ще восени, тому опалення у нас було, і тварини не мерзли", — говорить Кирило Трантін.

Однак відсутність світла принесла неочікувану проблему: виявилося, що мавпи відмовляються снідати у темряві.

"Якщо зранку немає світла, примати не їдять — вважають, що ще ніч. Тож ми закупили приблизно 50 ліхтарів на акумуляторах і встановили у вольєрах. Ще у кожного з працівників є налобний ліхтарик, але з ними важко працювати, бо вже за півтори години втомлюються очі", — пояснює директор зоопарку.

Щодня о сьомій ранку працівники починають готувати тваринам їжу — за відсутності електрики це робиться на булер'янах.

"Врубаємо печі та запікаємо овочі, варимо каші — для приматів, ведмедів, невеликих хижаків. Ще на початку війни зробили невелику теплицю і вирощуємо там салат. Тому що у перші тижні була велика проблема: зеленини взагалі не було, і нам довелося її купували за дуже великі гроші. Бо, наприклад, Тоні — стовідсотковий вегетаріанець, йому необхідна зеленина, і не одна позиція, а дві-три", — розповів Трантін.

Дієта для мавпи

Насправді Тоні не завжди був вегетаріанцем: ще кілька років тому він дуже полюбляв варену курятину. Але згодом від цього задоволення довелося відмовитися: на такому раціоні Тоні розтовстів до 217 кілограмів і почав страждати на закрепи. Запрошені німецькі спеціалісти обстежили горилу і винесли вердикт: жодної курятини і виключно вегетаріанський раціон.

Нині Тоні з’їдає п’ять-шість кілограмів овочів та фруктів на день і завдяки такій дієті скинув понад 30 кіло. Ще він залюбки п’є теплі компоти та соки (більш за все йому подобається томатний) і вкрай небайдужий до варених яєць.

"Якщо до сніданку входить яйце, завжди їсть його першим. Ще іноді трошки грабуємо наш сад: ось бачите листя банану? — Директор показує на засклене приміщення, за вікнами якого з бананових стовбурів звисає здоровезне листя метри зі два завдовжки. — Даємо раз на тиждень, з’їдає за півгодини".

У цьому році Тоні мав переселитися до нового мавпятника — великої будівлі, яку зоопарку так і не вдалося добудувати через війну. Але і у старій резиденції горилі живеться непогано. У зимовому приміщенні у нього є не тільки тепла підлога та новий цікавий булер'ян, а й гамак і навіть телевізор. Телевізор вмикають тоді, коли Тоні переганяють до внутрішньої клітки, щоб працівники могли прибрати приміщення і принести їжу.

"Іноді він буває дуже вередливий: якщо йому не хочеться йти до клітки, то не зайде ні за що, як не проси. А телевізор іноді дивиться залюбки, а іноді й ні — як і люди", — кажуть співробітники зоопарку.

Влітку Тоні перебирається на свіже повітря — у зовнішній вольєр, де його зазвичай і бачать відвідувачі. Там у нього облаштована власна "фазенда", де є навіть кури. Курей, як пояснив директор зоопарку, завели для того, щоб Тоні більше рухався.

"Ми розкидаємо для них насіння, а він ходить і підбирає. Кури для нього — це іграшки. Він їх не чіпає, але конкуренція за насіння є", — каже Кирило Трантін.

Горила-індивідуаліст

На цей час Тоні є єдиною горилою, яка утримується у державному зоопарку на території України. І незважаючи на свій похилий вік, почувається він непогано.

"48 років — це дуже поважний вік для горили. Я бачив кілька років тому у Берлінському зоопарку 60-річну горилу, але загалом навіть 45 років для них вважається дуже серйозним віком. І це для нас великий виклик, бо утримувати таких тварин так, щоб вони добре почувалися, дуже важко. Але це цікавий, приємний виклик, бо Тоні нам всім як родич — кому як брат, кому як син, кому як батько", — пояснює директор зоопарку.

Складнощів додає те, що за характером Тоні є принциповим індивідуалістом.

"Він горила-одинак. Взагалі горили живуть великими родинами, але сталося так, що коли Тоні підріс, жодна родина його не прийняла. Коли він приїхав до нашого зоопарку, у нас ще була жива наша стара горила, і вони постійно сварилися, тому довелося їх розселити. Тоні спілкується виключно з людьми, але чоловіків не сприймає категорично, тільки жінок. А якщо ви блондинка, ви взагалі будете його королевою", — каже Трантін.

Зоопарк взимку

Зимового морозного дня відвідувачів у зоопарку небагато. Більшість звірів зараз переїхали до теплих приміщень: слон Хорас меланхолічно жує сіно за товстим склом слоновника, ведмеді залягли у сплячку у внутрішньому вольєрі, левовий прайд засмагає під штучним освітленням у своїй зимовій резиденції.

Просто неба залишаються жити тільки ті тварини, які добре переносять холод — наприклад, амурська тигриця Даліла, яку навесні евакуювали з-під обстрілів з харківського екопарку Фельдмана. Тоді це була виснажена, схудла тварина з подряпинами і опіками на шкірі. Нині Даліла набрала вагу, рани загоїлися, і виглядає тигриця досить-таки задоволеною життям.

Поки тварини з цікавістю дивляться через сітки та скло на нечисленних глядачів, у зоопарку непомітно триває безперервна буденна робота. Тварин треба годувати та підтримувати всі необхідні для них умови — при цьому ані на мить не забуваючи про потенційний блекаут.

"Ми тримаємо температуру у внутрішніх вольєрах, з цим поки проблем нема. Ми навчилися жити без світла, навчилися жити без опалення", — підсумовує Кирило Трантін.

На питання, як можна допомогти зоопарку пережити зиму, співробітники відповідають традиційно: "Купіть квиток". Придбати квитки можна як у касах, так і на сайті Київського зоопарку, де також можна знайти реквізити рахунків для благодійних внесків.

Фото: Ольга Кононенко / Новини.LIVE