Знищена техніка окупанта в центрі Києва: як виглядає історія війни, що досі триває. Фото

Війна в Україні досі триває, запекла кровопролитна боротьба точиться на півдні та сході країни. Однак наша держава за прикладом Ізраїлю, вирішила не чекати перемоги, аби зайнятися збереженням пам’яті про страшні події.

На Київщині, звідки українські воїни вигнали окупантів, почали збирати докази війни, частину з яких передали до національного військово-історичного музею України.

У самому центрі Києва розмістили знищену техніку росіян. На місці побувала журналістка Новини.LIVE.

Читайте також: "Гроші підуть подалі від росії": хто відбудує Україну і за чий кошт. Ексклюзивне інтерв’ю з нардепом Безгіним

Фото: Олександр Гончаров

Історія війни, яка досі триває

В Україні поки ніхто не робив заяв щодо того, якою буде пам’ять про війну - меморіали, музеї чи збереження певних локацій у знищених росіянами містах та селах. Але політики вже наголошують на тому, що робота у цьому напрямку почалася.

“Погано прозвучить, але війна із деяких громад зробила світові бренди. Жахлива нелюдська трагедія Бучі зробила її громадою, про яку написали усі провідні таблоїди світу, а це у перспективі про інвестиції. Кожен візит міжнародного політика чи репортера – з ними треба працювати. Умовно в кожному зруйнованому місті має з'явитися меморіал, як це робить Ізраїль”, - ділився з нами нардеп Віталій Безгін.

Зі схожих міркувань техніку нині розмістили на вулиці Грушевського, неподалік Офісу Президента. Відтак всі міжнародні партнери, журналісти, гості міста та кияни зможуть на власні очі побачити докази війни.

З аеродрому Гостомеля, Іванківського та Бучанського районів, до музею доставили десятки доказів того, що ворожі війська рф перебували в Україні: танки, бойові машини, снаряди, одяг, сухпайки, російські газети, монети, аптечки, міни, щоденники, шеврони тощо. Все це передали бійці 112 бригади ТРО ЗСУ.

“Війна ще триває, але вже стала історією. Експонати фіксують наші перемоги і злочини росіян”, - сказав прессекретар 112 бригади.

Також українські захисники залишили і частину своєї історії, віддавши у музей особисті речі - ікони, відзнаки, шеврони, наліпки з гаслами. Головним атрибутом став український протитанковий комплекс “Стугна-П”, з якого на Київщині знищили перший ворожий танк.

А що у вас?

Для світу вже не дивина, що російська армія показала себе голою і босою. Тому біднуваті сухпайки, які повинні були надавати сили слабким воїнам, в музеї нікого не здивують. Увагу привертають більш особисті речі окупантів, наприклад, щоденник. На двох сторінках від руки переписані слова пісні “Господа офицеры” та “Закрой мои глаза”. Остання закінчується пророчими словами саме для росії - “а будущего нет”.

Доказовою для світу є і пам’ятка, яку мали при собі російські солдати. Їх вчили, як говорити з українцями, які готові до співпраці - “При обращении с данной категорией лиц обращаться вежливо, в соответствии с международным законодательством”. Закони, щоправда, для армії рф неписані. І за це вони поплатяться власним життям.

Українські солдати, щоб підіймати бойовий дух і знищувати окупантів, збагачують культурну спадщину країни. Серед надбань 112 бригади - пісні та вірші авторства нашого солдата Тараса Компаніченка.

Слава Україні!

Героям Слава!