У Києві різко зміниться структура влади: всі подробиці і яка доля очікує Кличка
Поділитися
У Києві представили концепцію нового закону Про столицю, який розмежує посади обраного мера і голови КМДА - їх зараз поєднує Віталій Кличко. Згідно із законопроєктом, у столиці збираються відродити райради, ліквідовані 11 років тому.
Новини.LIVE розповідає, як зміниться структура столичної влади, і з чим залишиться мер Києва, а також, що про це думають депутати та люди, які керували столицею до Кличка.
Меру гроші, префекту-контроль
У столиці новий виток боротьби за крісло голови КМДА, яке зараз займає обраний киянами мер Віталій Кличко. У середу профільний Комітет Верховної Ради розгляне новий варіант скандального проєкту закону "Про Київ-столицю України", що розділяє повноваження Київського міського голови та голови КМДА, який 1,5 місяця переглядали в Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Нагадаємо, законопроєкт №2143-3 був прийнятий у першому читанні ще в жовтні 2019 року. І викликав резонанс серед громадськості, і головним чином тому, що він з'явився в розпал боротьби екскерівника офісу президента Андрія Богдана з Віталієм Кличком. Адже саме Богдан ініціював зміщення Кличка з посади голови КМДА. Документ, основний автор якого нардеп Дмитро Гурін (фракція «Слуги народу». – Ред.), передбачав появу в Києві магістрату (виконкому), яким керував би обраний мер, райрад, ратуш у мікрорайонах, а також ставленика президента — голови КМДА, з повноваженнями блокувати рішення Київради через суд.
Пропонувалося також Київради скоротити зі 120 депутатів до 80 і ліквідувати районні адміністрації та ще маса новинок і нових для столиці України посад. До другого читання в нього було внесено понад 900 правок від усіх фракцій. А на початку вересня документ повернули в Комітет, щоб заново переписати. Курував розробку нової версії міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов, якого, до слова, якраз і називають претендентом №1 на посаду голови КМДА або «наглядача» над мером. У Верховній Раді процесом Переписування Закону керував Віталій Безгін, який зайняв замість Гуріна місце голови підкомітету.
Як розповів Новини.LIVE Віталій Безгін, який у понеділок презентував концепцію проєкту, в результаті від ідей, що викликали ажіотаж, майже нічого не залишилося.
"Всі речі про магістрат, ратуші, про зелень, воду, особливий підхід до призначення головного архітектора – цього не буде вже. Все це не стосується особливостей місцевого самоврядування в Києві", - каже нам Безгін.
За його словами, у мера залишаться колишні повноваження, але одночасно в управлінні містом з'явиться якийсь префект, що підкоряється Кабміну, але призначається президентом, який буде контролювати всю діяльність мера.
"У голови КМДА будуть функції нагляду за законністю, а підкорятися він буде уряду. Схожа модель управління у Франції, де в місцевих органах влади є префекти-представники держави, які здійснюють адміністративний контроль і контроль за додержанням законів. У нас ці функції будуть у голови КМДА. Щоб ввести новий термін - потрібні 300 голосів. Їх поки немає",- каже нам Безгін.
Він запевняє, що на бюджет і розподіл грошей, голова КМДА впливати не зможе.
"Голова КМДА не займатиметься господарськими питаннями та фінансами. Бюджет затверджувати буде Київрада, а контролювати – мер, який контролюватиме і її виконком взагалі текст проєкту скорочено у 2,5 раза, ми прибрали всі розбіжності",- каже Безгін.
Правда, якщо судити за початковою версією, - у голови КМДА буде можливість заблокувати через суд будь-яке рішення Київради, а мера – при необхідності усунути на якийсь час. Чи залишиться така норма в останній версії, сказати важко. Автор проєкту Дмитро Гурин поки не захотів коментувати правки у свій закон, і питання Новини.LIVE залишив без відповіді. Та й у самому комітеті, як з'ясувалося, не знайомі з текстом.
"Нам представлять проєкту у середу на засіданні комітету",- сказав нам нардеп Олександр Качура.
Як каже Безгін, за процедурою, з текстом спочатку ознайомляться члени комітету.
"Так. Гурін - основний автор спочатку. Але зараз власник законопроєкту - комітет, ось комітет його і переробляв", - говорить Безгін.
Райради, щоб розділити бюджет
Ще одна новинка проєкту закону "Про столицю" - повернення райрад, ліквідованих у 2010 році за мера Леоніда Черновецького. Причому зі своїми бюджетами.
На думку директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака, райради потрібні Києву обов'язково, щоб контроль над міськими ресурсами не був сконцентрований в одних руках.
"Відновлення райрад - це антикорупційна ідея. У Києві колосальний бюджет-60 млрд грн, і весь контроль за ним здійснюється в одному місці. При відновленні райрад частина бюджету - на мій погляд, це має бути половина - перейде під контроль райрад, більше знайомих з проблемами на місцях",- каже Ганущак.
Правда, як уточнив Новини.LIVE Віталій Безгін, розподіляти районні бюджети буде Київрада
У команді Кличка вирішили зіграти на випередження і заявили про створення райрад вже зараз. Як написав Віталій Кличко у себе на сторінці у Фейсбуку, на одній з найближчих сесій Київрада розгляне це питання.
"Для чого киянам райради? Київ занадто велике місто, щоб городяни могли особисто знати свого депутата. Більше представництва - більше прозорості", - написав мер.
Справедливості заради варто нагадати, що у 2010 році фракція Блоку Віталія Кличка, як і половина фракції БЮТ були серед тих 95 депутатів, хто проголосував за рішення про ліквідацію райрад у Києві, ініційоване регіоналами. А ставши мером підтвердив свою позицію, мовляв, не маючи повноважень і бюджету, депутати райрад мало що могли зробити.
В оточенні Кличка Новини.LIVE пояснили зміну риторики тим, що таке рішення було прийнято після червневої соціології.
"Результати соціологічного опитування показали, що 67% киян виступають за відродження райрад. А йти проти людей не можна",- говорить нам джерело.
Правда, коли можуть бути оголошені вибори, поки ніхто не говорить. "З цим питанням потрібно розбиратися - чергові, позачергові вибори, від цього залежить процедура і терміни",- розмірковує Безгін
"Краще б гроші витратили на щось потрібне"
Райради у 2010 році, як розповів Новини. LIVE ексголова КМДА Олександр Попов, були ліквідовані, а, точніше, не були оголошені чергові вибори, оскільки в Києві склалася критична ситуація в управлінні містом.
"Мер Києва, тоді Леонід Черновецький, представляв одну політичну силу, а голови райрад – інші сили. У них були просто антагоністичні відносини. Найчастіше вони навіть не приходили до мера на наради. Створювався повний дисбаланс господарської діяльності. Нагадаю, це була підготовка до Євро-2012, коли Україна, і Київ повинні були виконати певні зобов'язання", - розповідає Попов.
На його думку, зараз рішення також продиктоване суто політичними моментами.
"В умовах, коли є дефіцит ресурсу, є маса проблем і правильніше було б заощадити ресурси та діяти в тій системі координат, яка є. Це було б ефективніше. Якщо в кожному районі буде навіть по 20 депутатів (а було і по 50. - Ред.–, це вже ціла армія людей - депутати, помічники. Їм потрібно створити умови для роботи. І, попри те, що вони працюють на громадських засадах, це все одно великі витрати. Мені здається, що при нинішній кризі повинна бути кожна копійка на обліку",- каже Попов.
Варто нагадати, що депутати райрад займалися питаннями благоустрою та земельними наділами, а також могли заблокувати появу будь висотки в місцях щільної забудови, а також здачею в оренду комунальних приміщень, відповідали за освіту (комунальні садочки та школи). При цьому депутатський фонд на потреби виборців становив до 100 тис. грн на рік. У депутатів Київради - вп'ятеро більше.
Зараз, згідно з проєктом, райрад знову хочуть делегувати контроль над дотриманням правил забудови, затвердження детальних планів територій (ДПТ), через які в Київраді в останні роки відбуваються бої місцевого значення. Адже ДПТ можна використовувати на користь нового будівництва в місцях щільної забудови. А також - під контроль райрад хочуть віддати організацію ринкової торгівлі та місць паркування, - сфери, які називають самими корупційними в столиці.
Читайте Новини.LIVE!
