Аварійний стан Бортницької станції аерації — як вирішує питання влада та що кажуть місцеві

Усі відходи, хімікати, фекалії та інші речовини, які кияни зливають в раковини та туалети, потрапляють на Бортницьку станцію аерації. Це єдина в столиці очисна споруда.

Чим це загрожує киянам та що робить з потенійною катастрофою — дізнайтесь з матеріалу Новини.LIVE.

Бортницька станція аерації

Відомо, що вона обслуговує не лише Київ, а й 13 прилеглих до неї міст та селищ. Відповідальність за станцію несе ПАТ "Акціонерна Компанія  "Київводоканал", принаймні поки що. Адже столична мерія вирішує внести свої корективи в діяльність цієї компанії.

У проєкті рішення КМДА йдеться:

• "Департаменту комунальної власності міста Києва звернутись до приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" з пропозицією достроково припинити договір та укладення угоди про дострокове припинення дії Договору. 

• Утворити комунальне підприємство "Київводоканал" виконавчого органу Київської міської ради.
• Встановити, що майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння ПрАТ "Акціонерна компанія Київводоканал" закріплюється за комунальним підприємством "Київводоканал".

Зазначимо, що каналізаційні мережі столиці є власністю міста, але знаходяться вони в користуванні "Київводоканалу" — частка її активів належить КМДА.  

20 лютого, 2024 року депутати зареєстрували проект рішення, згідно якого планується створити комунальну компанію з такою ж назвою "Київводоканал". Це означає, що на 100% вона буде підпорядковуватися мерії.

Водночас все майно, яке належить київській громаді, планують забрати з володіння приватного підприємства до комунального.

Фінансування нового "Київодоканалу"

Сворення нового комунального підприємства потребує чималого фінансування, але звідки брати на це гроші — не знає навіть голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко.

"Там навіть чітко прописано цифра — 1,5 млрд гривень, які будуть статутним капіталом підприємства", — розповів він.

За його словами, затверджується статут цього підприємства і що дуже дивно — таке важливе для киян рішення не пройшло комісію з питань бюджету.

"Тобто, де брати ці 1,5 мільярда гривень, звідки і куди, може що, може давайте заберемо зі шкіл і садочків і передамо на Київводоканал", — зазначив Вітренко.

Мета створення підприємтсва

Для чого наразі необхідно створювати таку компанію та направляти на неї таку значну з бюджету — незрозуміло. Та й навряд чи це вирішить проблемні питання каналізаційних стоків та очисних споруд Києва.

"Нам досихпір ніхто не може цього пояснити в чому механізм і сутність проекту цього рішення. А з самого проєкту рішення це на жаль не видно", — зауважив посадовець.

Від додав, що велика кількість депутатів Київради виступають проти такого проєкту рішення.

Пояснення мерії Києва

У мерії пояснюють це тим, що вони не здатні в повному обсязі фінансувати Приватне акціонерне товариство з бюджету міста, аби покривати всі потреби. А тому створення комунального підприємства має забезпечити нібито ефективне використання комунальної власності.

Однак у проєкті рішення йдеться, що не врегульовуються питання щодо частини майна, яке є складовою частиною майнового комплексу. А тому його використання комунальним підприємством, імовірно, можливе тільки шляхом придбання, оренди або користування на інших правах.

Таким чином комунальне підприємство повинне платити приватному "Київводоканалу" за використання майна. Тобто міська влада не зможе передати його з одного управління в інше.

Аварійний стан станції

Тому стає незрозумілим, кому відійде Бортницька станція аерації, оскільки цим проєктом рішення не врегульовується питання очисної споруди. Однак вона є важливим стратегічним об’єктом, який наразі в аварійному стані.

За даними Київводоканалу, термін роботи основних споруд та обладнання сягає 30-40 років. Причиною цього є постійне руйнування залізобетонних та металевих конструкцій технологічних споруд.

Також через велике зношення з ладу виходить основне насосне та повітродувне обладнання, а від корозійних процесів руйнуються технологічні трубопроводи.

Як відбувалося будівництво

Будівництво та введення в експлуатацію споруд проводилося поетапно.

Відомо, що станція складається з трьох блоків очистки, трьох цехів обробки осадів та допоміжних цехів.

Перший блок звели у 1965 році

 другий — у 1976

а третій — у 1987

Однак з того часу об'єми стічних вод збільшилися, а на станції з того часу майже нічого не змінилося.

Що кажуть мешканці прилеглих районів

Зношеність споруд та застарілість не єдина проблема — мешканці навколишніх мікрорайонів скаржаться на жахливий запах у повітрі.

Ось які відгуки в мережі залишають люди: 

• "Погано пахне на харківській через станцію аерації".

• "Дуже їдкий запах і неприємний".

• "Смердить страшно. Коли її модернізують незрозуміло…".

• "Головна пам'ятка Позняків, Осокорків та Харківського. Запах просто жахливий".

• "Якби станція працювала за всіма нормами — запаху не було б".

Журналісти проєкту "Наша Справа" особисто поспілкувалися з людьми та дізнались, як їм живеться по сусідству з Бортницькою станцією аерації: "Чуємо запах  і зранку, і ввечері, і буває в день", "Мама на запах говорила про те, що зношене обладнання на відстійниках тому не прибирається цей запах".

Одна з місцевих розповіла, що коли отримала квартиру, не могла зрозуміти звідки такий запах, а вже потім з роками чула від людей, що це саме ця станція і дає такі запахи.

"Там де озера, там люди більше страждають, там більше відчувається", — діляться мешканці.

Сморід у навколишніх районах

Сморід, який "затягує" навколишні райони від Бортницької станції, існує вже десятки років.

Для того, аби зрозуміти чому так відбувається, для початку необхідно розібратись звідки ж береться своєрідний "аромат" столичного лівобережжя.

Як працює станція аерації

Перший етап — очищення стічних вод. Це ось такі  решітки з механічними граблями, де затримується сміття, яке збирається транспортером в спеціальний бункер-накопичувач і вивозиться на сміттєспалювальний завод "Енергія".

Другий етап —  пісколовки, де відділяються важкі мінеральні забруднення, в основному пісок. Після цього вода направляється в такі відстійники, де затримуються жири, органічні домішки, тощо.

Вже освітлена вода рухається до аеротенків. Тут проходить біологічне очищення за допомогою активного мулу, тобто бактерій та інтенсивного насичення рідини повітрям.

Далі вся ця суміш надходить на вторинні відстійники, де проходить механічне відстоювання активного мулу і вже тоді біологічно-очищена вода через відвідний канал потрапляє в річку Дніпро.

Крім сміття, яке спалюється, в результаті очищення стічних вод залишається й осад який перекачується на мулові поля для подальшого сушіння в природних умовах.

Мулові поля переповнені

Однак, впродовж останніх років експерти дедалі частіше говорять про переповнення цих полів. Їх площа вже була 272 гектари ще в 2018 році — вони розраховані на 3 млн кубометрів осаду, але вже тоді на станції зазначали, що там зберігається близько 10 млн кубометрів мулу, що в три рази більше норми.

Дамби полів потребують постійного нарощування, адже завжди існує ризик виникнення аварій. І така ситуація вже траплялась. У 2013 року на муловому полі розміром 106 гектарів в результаті інтенсивного танення снігу та високого підняття грунтових вод стався прорив дамби.

Тоді для ліквідації аварії було залучено майже 600 людей: персонал станції, ДСНС та навіть Збройні сили, однак уникнути екологічного лиха все ж вдалось.

Реконструкція дамб

Тому аби уникнути таких ситуацій регулярно проводиться реконструкція. Лише за останні 5 років на ремонт дамб з бюджету міста пішло понад 600 млн гривень.

Так, 2023 року КП Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція", яке є замовником робіт на станції, уклало з компанією "Промін Буд Сервіс" договір на проведення реконструкції дамб мулових полів № 1 та № 2.

Ціна договору становила 254,99 млн гривень, але є нюанс.

На вищезгадані "торги" подались дві компанії — "Промін Буд Сервіс" та "Будмонтажсервіс І". Остання була готова виконати роботи на майже 15 млн гривень дешевше за свого конкурента. Але замовник відхилив обидві пропозиції.

Компанія  "Промін Буд Сервіс" з таким рішенням не погодилась та направила відповідну скаргу в Антимонопольний комітет, який зобов’язав замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції цієї компанії, тому пізніше вона й стала переможцем.

Втім, у "Будмонтажсервісі 1" — не погодились, тож компанія звернулась до Держаудитслужби.

"З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ’єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, Північний офіс Держаудитслужби зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", — йдеться в результаті аудиту.

Зі свого боку замовник вирішив оскаржити результати в Київському окружному адміністративному суді. Та це не єдиний сумнівний тендер по реконструкції дамб.

Наприкінці 2022 року все та ж компанія "Промін Буд Сервіс" виграла тендер на реконструкцію дамб мулових полів, обігнавши свого конкурента ТОВ "Гарант Профі" лише на 32 копійки. Але з невідомих причин договір з компанією було розірвано за згодою сторін. Водночас фірмі було перераховано понад 5,5 млн гривень.

"Промін Буд Сервіс" та "Гарант Профі" конкурували між собою у ще одному тендері на реконструкцію дамб, який проводили в тому ж 2022 році. Ситуація була схожа до попередньої — конкуренти запропонували суми з різницею в 2 гривні. Тоді закупівлю відмінили "через відсутність подальшої потреби".

У 2018 році Київводоканал оголосив тендер на реконструкцію частини насосної станції. Переможцем з пропозицією в 510 млн грн та конкурентною перевагою на всього 6 гривень стала компанія "Київметробуд", яка будує сумнозвісне метро на Виноградар, що затягується з року в рік.

Компанія повинна була провести роботи з реконструкції насосної станції до літа 2022 року, але наприкінці травня 2021-го договір було розірвано за згодою сторін, через неспроможність підрядника продовжувати будівельні роботи. 

На той момент компанія виконала робіт на 318 млн гривень. За результатом повторної тендерної процедури переможцем стало ТОВ "УкрметалБуд". 

"Коли на будівництві, реконструкції використовують компанії ноунейми, безіменні з лівими керівниками, власниками, саме під час таких реконструкцій крадеться кожна 3 гривня за версією ДБР, в тому числі на реконструкцію про яку ви кажете", — розповів голова Офісу Трансформації Максим Бахматов.

Цілком логічно, що "тендерними перегонами" на Бортницькій станції зацікавилися не лише журналісти а й правоохоронні органи.  

"ДБР перевіряє інформацію щодо привласнення посадовцями КМДА та ПрАТ Київводоканал коштів під час будівництва першої черги Бортницької станції аерації у Києві та реконструкції комунальних об’єктів столиці", — повідомляє ДБР.

За попередніми даними, чиновники перевищили службове становище та завищили вартість проведених робіт та матеріалів на загальну суму понад 150 млн гривень.

Крім того, 23 серпня 2023 року київська міська прокуратура повідомила про розкрадання понад 6 млн гривень на реконструкції дамб Бортницької станції. 

Було проведено обшук в приміщенні комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція", проте не було оголошено підозру жодній з осіб. Слідство у згаданих провадженнях триває.

Чи вирішить реконструкція проблему зі сморідом

Член громадської ради при КМДА Олександр Лисенко зазначив, що реконструкція дамб наразі й справді необхідна задля уникнення можливих аварійних ситуацій. Але це зовсім не вирішує самої проблеми переповнення полів та смороду, який від них йде.

"Ще в 2013 році я відвідував станцію і нам презентували той проект, ідею, яку нам пропонували Японські партнери. Суть наступна. Вони пропонували придбати обладнання та побудувати цех по сушці цього мулу. На сьогоднішній день він досить вологий і неможливо його спалювати. На станції мала ставитись система підсушування цього мулу і тоді він легким помахом руки мав перетворюватись на матеріал для спалювання. І це виробництво планувалось безвідходне, тому що золу планували використовувати при будівництві дорожніх покриттів", — розповів він.

За його словами, цю реконструкцію планували провести в рамках кредитної угоди між Урядами України та Японії, яка була підписана ще в 2015 році.

Тоді японці пропонували кредит на суму 108 млрд єн терміном на 40 років під 0,1% річних із пільговим періодом 10 років, але будівельні роботи вирішили розпочати аж у липні 2021 року і завершити у 2027 році. Оскільки почалася повномасштабна війна, то цього зробити не вдалося.

Як зауважив Бахматов, у японців дуже суворі умови фінансування.

"Вони не крадуть 30 % з кожного бюджету, а Київська влада не хоче працювати на умовах Японців. Вона хоче освоювати так сказати всі ці кошти, вона хоче красти кожну третю гривню, а те що станеться екологічна катастрофа і кияни, і дві третини України будуть потерпати від стічних вод, їм все рівно на це", — сказав він.

На якому етапі зараз реконструкція

Ми спробували дізнатись що зараз з реконструкцією Бортницької станції аерації. Написали запит до "Київводоканалу" та Японського агентства міжнародного співробітництва, яке виступає кредитором. 

Відповідь від Київводоканалу все ж надійшла. Там пояснили все тим, що Бортницька станція це стратегічний об'єкт, а в країні триває воєнний стан, тому вони нічого не розповідатимуть.

Однак журналістів цікавили итання щодо кримінальних проваджень, бюджетних коштах та співпраці з Японією, але аж ніяк не координати розміщення та графік роботи. 

"Війна йде вже 10 років, повномасштабне вторгнення два роки, за логікою Київводоканалу, та київського мера, давайте ніхера не  будемо робити бо це вже стратегічний об’єкт, дайте нам вкрасти 500 млрд гривень за 10 років, які отримала Київська громада", — звернув увагу Максим Бахматов.

Що небхідно замінити на об'єкті

Експерти та екологи наголошують, що змін потребують не лише мулові поля, а й очисні споруди, які вже давно зношені та застарілі, і затягувати з їхньою реконструкцією не варто.

"В разі не дай бог якоїсь аварійної ситуації на Бортницькій станції аерації, в тому числі на мулових полях, ось ця вся жижа, зі своїми небезпеками може потрапити до русла річки Дніпро, а відповідно постраждають майже всі обласні центри, які знаходяться по течії нижче ніж Київ, а це і Дніпро, і Херсон, і Запоріжжя", — розповів Лисенко.

Ба більше, наприкінці 2021 року Держекоінспекція вже фіксувала перевищення показників нітрату, сульфату та фосфату. Їх виявили у відібраних зразках води з місць, де очищена вода з Бортницької станції потрапляє в річку Дніпро.

Наразі ж невідомо, в якому стані вода, адже під час воєнного стану скасовані будь які позапланові чи навіть планові перевірки. 

Тож виходить, що кошти на Бортницьку станцію аерації з бюджету міста виділяються, якісь роботи виконуються, але проблеми залишаються. 

Допомога яку нам пропонувала Японія, майже за 10 років так і не була реалізована

Єдиний спосіб розв’язати проблему з Бортницькою станцією аерації — це повна її реконструкція.

Це дозволить мінімізувати неприємний запах та не боятися, що нечитстоти потраплять у води Дніпра.

Тож сподіваємось, що за так званого "скунса" на околицях європейської столиці — Бортницьку станцію аерації, все ж візьмуться не лише, активісти, екологи, журналісти, а й чиновники.