Через суперечку щодо полонених КНДР Сеул відкличе ще дипломатів з Києва
Південна Корея 20 жовтня заявила, що відкличе додаткову частину персоналу свого посольства в Україні через відсутність, за оцінкою Сеула, конструктивної відповіді Києва на суперечку щодо військовополонених із Північної Кореї. Водночас у столиці України залишаться тимчасовий повірений у справах і весь консульський персонал.
Про це пише Reuters, інформує Новини.LIVE.
Чому Південна Корея відкликає дипломатів
Раніше цього місяця Сеул відкликав свого посла з України після того, як президент Володимир Зеленський заявив на Генеральній Асамблеї ООН, що Україна передала Південній Кореї двох полонених північнокорейських військових.
Південнокорейська сторона стверджує, що розголошення цієї інформації порушило домовленість про конфіденційність, покликану захистити військовополонених та їхні родини в Північній Кореї.
Речник МЗС Південної Кореї Пак Ду Сун заявив, що Сеул неодноразово передавав Києву свою позицію різними каналами, однак не отримав достатньої відповіді.
"Цей захід було вжито, оскільки ми визнали його необхідним для сприяння мирному врегулюванню питання та відновлення довіри між двома країнами", — сказав Пак.
Він не уточнив, скільки саме працівників посольства залишать Україну. За його словами, у Києві залишаться тимчасовий повірений у справах і весь консульський персонал, який продовжить дипломатичну комунікацію та захищатиме громадян Південної Кореї.
Пак також зазначив, що постійна загроза повітряних ударів по Україні ускладнює забезпечення безпеки дипломатичного персоналу.
Як на суперечку реагує Україна
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що 25 вересня в Офісі президента України заперечили існування домовленості із Сеулом про нерозголошення інформації щодо передавання двох військовополонених із КНДР. Українська сторона пояснила, що оприлюднила лише факт передавання полонених, не розкриваючи подробиць операції.
Також Новини.LIVE писали, що 7 жовтня в Міністерстві закордонних справ України назвали ситуацію з Південною Кореєю дипломатичним непорозумінням. У Києві наголошували, що Україна виконала свої зобов’язання, а суперечка виникла через різне трактування домовленостей про конфіденційність.