День праці для киян — свято чи радянське минуле

Перше травня в Україні відзначають з 1890 року. День робітничої солідарності вперше провели у Львові, а в часи Української Народної Республіки свято отримало державний статус. Однак через тінь Радянського Союзу дата стала темою дискусій. Мовляв, вже давно час відмовитися від усього, що поєднує нас з агресором.

Журналісти Новини.LIVE дізнались думки киян. 

Перше травня — свято чи радянщина?

Кияни переважно вважають, що День праці — це радянщина, яка вже немає нічого спільного з Україною. Водночас 1 травня офіційно залишається святковим днем в Україні, але після початку повномасштабного вторгнення не є вихідним. 

"Зазвичай це трудовий день, всі працюють. Радянщина. Перше травня, "майовка", всі збиралися, всі на шашлики".

"Це дуже важке питання. Багато свят для мене вважаються радянщиною, типу 8 березня тощо. Напевно, скоріш за все радянщина". 

"Перше травня завжди святкували комуністи, а я не з ними. Це не свято. Я вважаю, коли війна закінчиться, це не те, що треба святкувати".

"Робочий день, праця на городі. Яке це свято? Травневі свята вже минули. Це для людей, для душі. Хто як хоче, так і святкує". 

Меншість дотримується думки, що День праці залишається святом. Водночас відзначати його не планують. Кияни, як в будь-який будній день, вирушать на роботу або навчання.

"Тут суперечливе питання. Взагалі, цей День всіх трудящих, він відмічається. Тобто всі, хто працюють, вони мають дотичність до цього свята. Просто є певний стереотип, який накладений. Дійсно, свого часу радянське минуле наклало відбиток. Тому воно асоціюється з "мір труд май", хоча насправді це не так".

"Так це ж не радянщина. Це свято прийшло звідти, з Америки. Що ви таке кажете?"

"Просто свято. — Ви святкуєте? — В труді". 

День праці — не радянський спадок

Насправді День робітничої солідарності немає нічого спільного з славнозвісним Радянським союзом. Фундаментально свято походить зі США. Першого травня 1886 року сотні тисяч робітників вийшли на протести в Чикаго. Вони виступали за збільшення мізерної зарплатні, скорочення робочого дня до 8 годин і можливість створення спілок. 

Загалом на вулиці вийшли 500 тисяч американців. Акції протесту тривали в Чикаго, Нью-Йорку, Балтиморі, Вашингтоні, Мілвокі, Цинциннаті, Пітсбурзі, Детройті та багатьох інших містах. Не обійшлось і без сутичок. Демонстрація на Геймаркеті закінчилась вибухами бомб, які кинули у поліцейських. Семеро загинули, понад 50 — постраждали. Вісьмох мітингарів звинуватили у причетності до вибуху й засудили до страти на шибениці.

Вже у 1889 році Паризький конгрес вирішив організувати інтернаціональну демонстрацію для робітників, які вийдуть на вулиці задля скорочення робочого дня до 8 годин. Символічно її провели 1 травня. Вже за два роки ця дата стала Міжнародний день солідарності трудящих по всьому світу. 

Українці вперше відзначили перше травня у Львові. День праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці. Прагнення українців брати участь в інтернаціональному житті ніколи не зникало. Натомість Радянський союз перетворив символ боротьби на привід для парадів та чергових відзнак рекордсменів "п'ятирічки". Після поклоніння перед ідолами того часу люди звикли вирушати на "маївки", які з плином часу перетворились на "шашлики". 

Нагадаємо, ми зібрали для вас привітання з Днем праці. 

Також ми розповідали, як святкують перше травня в Україні.