Генпрокуратура передала музею конфісковані у чорних археологів срібні злитки часів Середньовіччя

Офіс Генерального прокурора України, поліція та Мінкульт передали до національного музею історії України вилучені у закарпатських чорних археологів срібні злитки часів раннього Середньовіччя. Подібні експонати, датовані Священною Римською імперією, зберігаються лише у трьох музеях Європи.

Про це заявила пресслужба генпрокуратури у вівторок, 13 серпня.

Генпрокуратура передала до музею унікальний експонат

Експонати виявили у Хустському районі Закарпаття. Один з чорних археологів виставив один зі злитків на інтернет-аукціоні, де його помітили працівники музею. У справу втрутились правоохоронці, і вилучили експонати.

Дослідження встановило, що це справжні срібні зливки часів Священної Римської імперії, які датуються ІV ст. н.е. Вони мають відбитки штемпелів із зображенням імператора Костянтина, якими тоді карбували золоті монети на території Німеччини на честь перемоги над франками.

Кожен зі злитків важить по 342 г, а загальна вартість усіх разом становить майже 3,5 млн грн. 

У музеї розповіли, що такі злитки мають форму подвійної сокири-лабріса. Їх виплачували армії та придворним з нагоди інавгурації імператора, дарували на честь святкування перемоги, призначення співправителя, повноліття спадкоємця, за вірність війська під час заколоту та за заповітом.

"Ми припускаємо, що їх міг отримати високопоставлений офіцер імператора Костянтина, який, до того ж міг бути свідком і учасником битви біля Мульвійського мосту. Ця битва змінила хід європейської історії та дала поштовх до подальшого розповсюдження християнства в якості офіційної релігії", — зазначив куратор музейної програми "Врятовані скарби" Максим Левада.

Схожі злитки з монетним карбуванням є лише в трьох музеях — у швейцарському Кайзераугсті, в Історичному музеї Ганновера у Німеччині та у Скарбниці Німецького ордену у Відні.

"Сьогодні відомо понад 90 срібних римських злитків, але ця знахідка є унікальною з кількох причин. По-перше, всі раніше знайдені злитки з відбитками монетних штемпелів виявили в межах Римської імперії, за винятком одного, випадково знайденого ще 1888 року біля Дірсторфу в Нижній Саксонії. По-друге, зазвичай на злитках карбувався штемпель, що засвідчував майстерню та час карбування. Відомо лише 11 злитків, на які нанесено відбитки монетних штемпелів. Це мало засвідчити, що вони виготовлені за наказом імператора на державному монетному дворі", — пояснила завідувачка відділу нумізматики Національного музею історії України Зінаїда Зразюк.