Як виникло та розвивалось київське метро — таємниці та особливості підземки

У Києві метро планували будувати ще перед Другою світовою війною, але вперше воно запустилося у листопаді 1960 року. Сьогоднішня столиця України була третім містом в Радянському Союзі, де збудували метрополітен.

Про це розповіла заступниця начальника Київського метрополітену Наталія Макогон в ефірі Українського радіо. 

Коли у Києві хотіли будувати метрополітен

У Лондоні 1844 року вже було метро, і воно набуло неабиякої популярності. Після його появи стало зрозуміло, що воно буде розповсюджуватися по всьому світу. Люди оцінили зручність цього транспорту, і тоді почали зароджуватися перші ідеї про будівництво метро по всьому світу.

Макогон відмітила, якщо брати до уваги Київ, то наміри будувати там метро з'явилися ще перед Другою світовою війною, але вперше воно запустилося у 6 листопада 1960 року. Так, Київ став третім містом в Радянському Союзі, де збудували метрополітен. Спочатку була Москва, а другим — Санкт-Петербург.

"Вже тоді інженери бачили, що це буде потрібно, що вже варто це робити. На той момент ще додавали ідеологію "Холодної війни": тобто метро як транспорт і як сховище на випадок ядерної війни", — наголосила експертка. 

"Сталінське метро"

Наталія Макогон розповіла, що неподалік парку "Наталка" ще залишилися початки метрополітену — "сталінське метро", яке планували провести під Дніпром і навіть вибудували кесонні конструкції. За її словами, на той час ідея побудувати метро під Дніпром була дуже інноваційною.

Зазначається, що тоді не було методів будівництва, але була просто жива маса людей, і цим користувалися на будівництві перших станцій метрополітену.

"Є фотографії будівництва перших станцій, де чоловіки без спецодягу з оголеними торсами фактично відром зі шнурком копають станцію "Арсенальна", витягують землю, обкопують лопатами. Тоді, наприкінці 30-х років, завадила війна, тому от-от мали все почати", — поділилася заступниця начальника Київського метрополітену. 

Люди зрозуміли усі перспективи метро, коли воно запустилось у Москві, адже за час Другої світової війни там пережили досвід, коли метрополітен слугував укриттям і врятував життя тисячам людей. Тому в Києві у розпал "Холодної війни" всі перші станції були глибокі та капітальні, з капітальними гермозатворами, які досі працюють і герметизують структуру у разі необхідності. 

Перші п'ять станцій метро

За словами Макогон, перші п'ять станцій повинні були пройти по стратегічних точках центру міста. Тоді було розуміння, що метрополітен, в тому числі має використовуватись для масової евакуації людей. Йшлося про те, щоб використати можливості евакуації по воді.

Тому з’явилися станції "Вокзальна, "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна", де був завод "Арсенал", на якому вироблялися речі військового призначення і їх також планувалося вивозити тоді, коли треба, і "Дніпро", де ми виходимо на поверхню з-під землі і використовуємо потенціал води.  

Цікаві факти про Київський метрополітен

За свідченням Наталії Макогон, підземка у Києві приховує чимало секретів та має багато особливостей. Кількома вона поділилася:

• київська підземка не найдавніша у світі, але "Арсенальна" є однією з найглибших станцій метро у світі;
• станція "Золоті ворота" увійшла до рейтингу 20 найкрасивіших станцій метро;
• у столичній підземці працюють 122 ескалатори, найдовший з яких — на станції "Хрещатик". Він налічує 743 сходинки;
• найдовше пасажири їдуть від станції "Видубичі" до "Славутича", долаючи 3,46 кілометра за шість хвилин;
• найменша відстань від між станціями "Театральна" і "Хрещатик" — 766 метрів, відповідно поїздка триває 50 секунд.

Нагадаємо, нещодавно ми писали, як зміниться київське метро до 2030 року. Місцева влада планує масштабні розширення, які обіцяють значні покращення, що зроблять пересування містом швидшим, зручнішим та екологічнышим.