Лише 15% дітей в київських садочках вільно розмовляють українською — як покращити цей показник

У київських садочках менш ніж чверть дітей вільно говорить українською
Діти в дитячому садочку. Фото: Борис Корпусенко/УНІАН

Громадська організація "Спільномова" провела дослідження, згідно з яким лише 15% дітей у дитячих садочках Києва активно говорять українською мовою. 20% — взагалі не знають української. 

Детальніше про те, як проходили дослідження та що потрібно робити, щоб виправити ситуацію, Новини.LIVE розповів засновник ГО "Спільномова" Андрій Ковальов.

Результати дослідження української мови в садочках

ГО "Спільномова" почала займатися вимірюванням мовленнєвого розвитку дітей у Києві наприкінці 2022 року. 

Йдеться саме про живу мову — те, як діти розмовляють в невимушених обставинах та не замислюючись над відповіддю. 

"Ми знаємо, що в закладах освіти мовлення дітей роздвоюється. Тобто з вихователями, педагогами, вчителями діти можуть відповідати на деякі запитання та повторювати за вчителем українською мовою. Але жива мовна поведінка та спонтанні висловлювання на великий відсоток звучать російською", — розповідає Андрій Ковальов. 

Нет описания фото.
Засновник ГО "Спільномова" Андрій Ковальов. Фото: Facebook/Андрій Ковальов

Дослідження проводили спільно з комісією освіти Київської міської ради. 

Дослідження проводили серед дітей 5-річного віку — тих, кому за рік необхідно йти в школу та засвоювати матеріал українською мовою. 

За результатами виявлено, що в середньому по Києву лише 15% дітей цього віку достатньо володіють українською мовою. Серед тих 85%, які володіють українською недостатньо, 20% взагалі нею не володіють. 

Як проводили дослідження

У вимірюваннях взяли участь приблизно 200 дітей. 

"Ця цифра може звучати як не дуже велика, але для того, щоб дуже детально розібрати мовлення дитини, наші аналітики роблять аудіозапис модерованої розмови з дитиною — це така мовна гра, у якій відбувається обговорення 50 картинок", — розповідає засновник ГО "Спільномова".

Розмова записується на аудіо, і потім дуже детально проводиться аналіз кожного сказаного слова — а їх за розмову дитина вживає близько 1000-1500. 

"Ця робота дуже складно автоматизується, тому що це дитяче мовлення. Воно є дуже неструктурованим, діти нечітко вимовляють ще всі звуки, тому саме цю роботу автоматизувати ми поки не можемо", — додає пан Андрій.

Також проводилось опитування серед вчителів початкових класів, які підтвердили, що діти часом не розуміють шкільний матеріал, тож доводиться часто повторювати, а інколи й перекладати російською. 

Дівчинка з плакатом. Фото: Facebook/ГО "Спільномова"

Як розв'язати мовне питання серед дітей

"Це комплексна проблема. Одного просторого рішення тут бути не може", — попереджає Андрій Ковальов. Однак план уже є.

Перше. Необхідно створити на державному рівні систематичне вимірювання знання мови у дітей. Таку практику застосовують у багатьох європейських країнах — Великій Британії, Данії, Німеччині та багатьох інших.

Друге. За результатами таких вимірювань дитині, яка недостатньо володіє мовою, можна надавати додаткову підтримку — приміром, заняття з мовним педагогом. Це допоможе дітям краще підготуватися до школи.

Третє. Батькам також потрібно надавати підтримку, приміром:

  • українські розмовні клуби для покращення мовлення у батьків,
  • допомога з підбором україномовного контенту для дітей — відео на ютубі, мультфільми та інше,
  • потрібно створювати практичні заняття для батьків на тему мовних ігор — ігор, які розвивають мову та асоціативне мислення.

ГО "Спільномова" продовжуватиме й надалі займатися дослідженнями мовного питання серед дітей. Наразі організація створює центр вимірювання на базі однієї з приватних шкіл Києва. 

Актуальне по темі