Мафія приватних перевізників Києва. Що не так з маршрутками, — розслідування "Наша Справа"

Проблеми маршруток Києва — як працює мафія приватних перевізників
Маршрутне таксі у Києві. Фото: Новини.LIVE

Богдани, пижики, розвалюхи, бляшанки, консервні банки — як лише не називають маршрутні таксі (або маршрутки) у Києві. Деякі з них наводять справжній жах на пасажирів — дірки в сидіннях та у підлозі, колеса, що відпадають на ходу, та двері, що не зачиняються, іноді цю композицію довершує хамовитий, а іноді і напідпитку водій

Що не так з маршрутними таксі Києва, розбиралися журналісти проєкту "Наша Справа" Новини.LIVE.

Читайте також:

Проблема готівкової оплати в маршрутках

У травні 2023 року в столиці спалахнув скандал просто в маршрутці через готівкову оплату за проїзд. Очевидці кажуть, що водій зачинив двері транспорту та нікого не випускав, мовляв деякі пасажири нібито не заплатили за проїзд.

Зрештою, через цей інцидент водій отримав догану. Але насправді ця історія — ключ до значно більшої проблеми.

"Багато міст України вже ввели безконтактну оплату, безготівкову в приватних маршрутках. Місто Київ відтягнуло цей процес на період до кінця війни, плюс 9 місяців. Тобто, коли зараз деякі міста продовжують зміни, то в місті Києві це все, навпаки,  максимально загальмовують і не хочуть робити. До прикладу, дуже цікавим є факт, що є перевізники, які працюють в Києві та інших містах, та чомусь в інших містах ніхто не заважає встановити їм валідатори і працювати. А в Києві вони виключно працюють за готівку", — зазначає співзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко.

Cпівзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко. Фото: Новини.LIVE

Ще в жовтні 2022 року в столиці на всіх видах та маршрутах комунального громадського транспорту запрацювала оплата за проїзд банківською карткою. Але ці зміни не торкнулись маршрутників, тобто приватних перевізників. Вони й нині працюють лише з готівкою.

"Ми нарахували, що в Києві обсяг цього ринку кеша готівки у приватних перевізників сягає кількох мільярдів гривень на рік. Це обіг по місту Києву. Потім, коли зросли тарифи в два рази, можна сказати, що обсяг готівки також зріс в два рази, щось типу 6 або 7 мільярдів гривень", — розповів експерт у галузі міського транспорту Дмитро Беспалов.

І все б нічого, тільки завдяки такій системі оплати неможливо проконтролювати обсяг отриманих коштів перевізником, а отже і сплату податків. Залишається сподіватися на доброчесність компаній. 

"Якщо ми уявимо, що всі можуть платити через банк, а не через готівку, то гроші йдуть на рахунок перевізника, податкова відслідковує доходи перевізника і звичайно, що не можна ухилитися від сплати податків у такому вигляді. Коли у нас є система оплати виключно за готівку, то ніхто не заважає сказати приватному перевізнику, що він максимально збитковий, що вони завжди й роблять", — зазначив співзасновник ГО "Пасажири Києва".

Скандальні розбірки приватних перевізників

Не можна відкидати й того, що довкола громадського транспорту погрози та збройні напади чомусь не відбуваються, це біда маршрутних таксі. Нескладно здогадатися, що сутички між перевізниками виникають на ґрунті  розподілу ринку, ну, а якщо точніше, то через все ту ж готівку. 

"Усі проблеми громадського транспорту повʼязані в полі грошей. Якщо ми згадаємо про стрілянину в Броварах, коли перевізники стрілялися між собою, то це явна історія. Але там є дуже багато неявних історій: підпалені транспортні засоби, є фізичні ушкодження для людей. А чому так? Тому що це дуже великий ринок з великим обсягом готівки", —  зауважив експерт у галузі міського транспорту Дмитро Беспалов.

Транспортний експерт Дмитро Беспалов. Фото: Новини.LIVE

У жовтні 2021 року в автобус компанії-перевізника "Транссіті" увірвалися близько 20 молодиків. Вони відкрили вогонь у транспорті. В результаті нападу постраждало декілька співробітників.

У скоєному запідозрили представників конкурентної компанії, а саме "Авен-Єзер". Незадовго до інциденту Департамент транспортної інфраструктури КМДА розірвав договір з цією компанією через порушення, виявлені аудитом. 

Невідповідність транспортних засобів, помилки в оформленні документів, порушення умов конкурсу, і це далеко не весь перелік порушень, виявлених аудиторами. Виявилося, що крім "Авен-Єзер" фігурували ще декілька компаній.

Цікаво, що в той же час заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Костянтин Усов розпочав активну медійну  боротьбу з приватними перевізниками.

"Авен-Єзер" став п’ятим і останнім представником мафіозного маршруточного синдикату, чиї юридичні диверсії місто "розбило" у суді", — сайт КМДА.

Перевізники вважають інакше. У соцмережах вони заявили, що з них вимагали мзду. А вони нібито відмовилися і поплатилися за це. 

Допис у соцмережі. Фото: скріншот

Що цікаво, договір було розірвано й ще з однією компанією — ТОВ "Союз-Авто", засновником якої був Юрій Нестерчук. Саме він та його родина — засновники ще однієї вищезгаданої компанії, "Транссіті".

Компанії Юрія Нестерчука. Фото: Новини.LIVE

У 2021 році той таки заступник мера столиці Костянтин Усов презентував нові автобуси цього перевізника, який виграв конкурс на маршрут. Цей транспорт мав замінити старі, заіржавілі маршрутки. 

Нові анонсовані автобуси. Фото: Новини.LIVE

Проте, у травні 2023 року, за два роки після презентації, замість новеньких гібридних автобусів Вольво на маршруті все ще їздили старі, занедбані Богдани.

Запитаєте куди подівся комфортабельний транспорт? Перевізник направив його не просто на інший маршрут, а навіть в інше місто — майже за 100 кілометрів від столиці, в Білу Церкву. Зрештою на цьому маршруті з перевізником договір розірвали.

Деякі перевізники можуть проводити схожі маніпуляції навмисно, щоб отримати вигідний контракт, зазначає співзасновник "Пасажири Києва" Олександр Гречко.

"А також є дуже показова проблема, коли перевізник приходить, і він подає дуже якісні документи, він рекламує, що буде виконувати безбар’єрність, буде багато автобусів нових на маршруті. Але трапляється таке, що ці автобуси нові їздять лише тиждень і їх багато лише тиждень, а далі вони замінюються старими, вбитими "Богданами", і ні про яку інклюзивність там не йдеться", — зазначив співзасновник ГО "Пасажири Києва".

Та схоже, що далеко не з усіма компаніями розриваються договори за принципом недобросовісний — не працюєш. Депутатка Київради Ксенія Семенова зазначає, що існує певна упередженість в співпраці з приватними перевізниками.

Депутатка Київради Ксенія Семенова. Фото: Новини.LIVE

"Нещодавно я почала отримувати від жителів Солом’янського району повідомлення про те, що один із популярних маршрутів 442, що там із приватним перевізником розривають договір через те, що він не забезпечив умов для людей з інвалідністю. Справа в тому, що більшість перевізників на більшості маршрутів Києва не забезпечують умов для людей з інвалідністю. При цьому договори за цією ж ознакою з іншими перевізниками не розривають. Тобто певна упередженість все таки є", — розповідає депутатка КМДА Ксенія Семенова.

Як обирають переможців на маршрути

Щодо того, як обирають переможців на той чи інший маршрут, також виникає чимало запитань, адже аудиторами було встановлено, що деяких учасників не допускали до конкурсу без пояснень, а деякі переможці були визначені без оцінки конкурсної пропозиції. Тож як насправді проводять конкурси на маршрути?

"Департамент транспортної інфраструктури оголошує конкурс, щоб певний маршрут обслуговували якісь перевізники. Різні перевізники подають свої пропозиції і комісія відбирає учасників. Оглядає різні пропозиції й обирає учасників, які будуть надавати ці послуги. Але це процес, який дуже прихований і не є відкритим, як, наприклад, на "Прозорро" якісь там речі відбуваються. Відповідно є досить багато маніпуляцій і корупційних ризиків саме в процесі відбору перевізника приватного", — розповідає Олександр Гречко. 

Тож виходить, що переможець обирається, так би мовити, за зачиненими дверима. Ба більше, результати конкурсу не розкривають, тож у публічній площині інформація недоступна.

"Відкритих конкурсів давно не проводили, посилаючись на військовий стан. Можна робити це в онлайн, викладати матеріали потім. Я не бачу перешкод, крім формальних, щоб робити конкурси відкрито, щоб перевізники могли надавати якісні послуги", — зауважила депутатка КМДА Ксенія Семенова.

Але журналістам проєкту "Наша Справа" все ж вдалося отримати інформацію про те, хто нині працює на транспортному ринку столиці. І, як з’ясувалосяз відповіді КМДА на запит, договір укладено з 12 компаніями.

Приватні перевізники Києва. Фото: Новини.LIVE

Серед них все ті ж перевізники, які фігурували в результатах аудита, про який ми згадували вище. Тож якось дивно виходить, коли представники столичної влади спочатку розгортають медіакампанію проти перевізників, називаючи їх маршрутною мафією, а згодом з цими ж компаніями продовжують співпрацю. 

Водночас не завжди зрозуміло, за яким принципом обираються маршрути для конкурсу, адже трапляються випадки, коли приватні перевізники дублюють комунальний транспорт. 

"Перш за все, це дуже багато разів можна було побачити на вулицях міста, коли маршрутка приватна їде попереду комунального автобуса чи тролейбуса, забирає пасажирів, і на автобус чи тролейбус залишаються лише пільговики. Тобто це називається паразитування", — зазначає співзасновник ГО "Пасажири Києва".

Та схоже, що лише на цьому паразитування маршрутчиків не завершується. 

Приміром, тоді як комунальники зупиняють рух транспорту під час повітряних тривог, приватні перевізники продовжують курсувати маршрутами, і вплинути на них, схоже, ніхто не може. Експерти зазначають, що при такому розвитку громадського транспорту вже через кілька років нас може очікувати транспортний колапс.

"Я можу намалювати собі картину, як я бачу 2030 рік в місті Києві. Деградація громадського транспорту викличе збільшення автомобілізації. Скоріш за все, затори стануть ще більш нестерпними, середня поїздка перевищуватиме 1,5 години, паркувати авто буде ніде і багато людей, з цим стикаючись, будуть намагатися вирішити проблеми по-іншому. Якщо не авто, не громадський транспорт, то це легкий транспорт пересування: скутери, самокати тощо", — розповідає експерт у галузі міського транспорту Дмитро Беспалов.

Вплинути на ситуацію з приватними перевізниками, непрозорими конкурсами та готівковою оплатою міг би керівник Департаменту транспорту КМДА Руслан Кандибор, проте, як зазначає депутатка Київради Ксенія Семенова, попри численні звернення, реакції на проблеми від очільника немає жодної. 

Голова транспортного департаменту КМДА Руслан Кандибор. Фото: КМДА

"Якщо очільник департаменту не реагує на проблеми, не реагує на звернення, то міняйте його. Скільки можна ігнорувати запити громадськості? Міський голова це ігнорує, йому керівник подобається. Він пообіцяв підсилити комунікацію. Неначе проблема в комунікації", — зазначає депутатка КМДА Ксенія Семенова.

Така чи то діяльність, чи то бездіяльність неабияк обдурює киян, тож вони навіть неодноразово створювали петиції з вимогою звільнити директора Департаменту Руслана Кандибора. Але все безрезультатно. 

Попри постійні заяви представників столичної влади про боротьбу з маршрутною мафією в столиці з року в рік випливають скандали з недобросовісними перевізниками, озброєним перерозподілом ринку, непрозорими конкурсами.

При цьому якість автопарку не покращується, пасажири змушені їздити в душному транспорті, який іноді розвалюється просто на ходу. А тим часом люди, які відповідають за розвиток транспорту в столиці, схоже, продовжують ігнорувати проблеми.