Метро в Києві могли побудувати одним з перших в Європі. Розповідаємо про проєкти, маршрути і перешкоди

Київський метрополітен, який відкрили в 1960 році, був третім в СРСР за датою відкриття, проте побудувати підземку в столиці могли ще в кінці XIX століття. Розглядалися найрізноманітніші варіанти, проте ряд факторів вплинув на ці ідеї й дуже важливий вид транспорту був відкритий з великим запізненням і через це нині страждають жителі таких районів міста, як Троєщина і Виноградар. Але ж якби почали розвивати підземку раніше, все б могло бути інакше. 

Новини. LIVE розповідає, яким міг бути метрополітен столиці, якби не війни, революції, кризи та інші потрясіння XX століття. 

Читайте також: Метро "Гідропарк": як розважальна станція стала найбільш злачною в Києві. Фото. 

Чому підземний транспорт у Києві не з'явився до початку XX століття. 

Київ розташований в мальовничому місці - на дніпровських пагорбах, які місцями дуже круті та незручні для транспорту. Електричний громадський транспорт ідеально підходить для такого рельєфу. Не дарма, перший електричний трамвай в Російській імперії помчав саме вулицями нашої столиці. Але як так сталося, що перші підземні залізничні дороги з'явилися набагато раніше в Лондоні, Будапешті, Парижі, Відні та Берліні ?

Перша справа, в тому, що перше справжнє метро пустили не в Лондоні, а в Будапешті. Потім його почали будувати в Парижі та Берліні. У столиці Британської імперії ходили звичайні поїзди - міська залізниця, так само як і у Відні. До слова, справжній метрополітен в столиці Австрії пустили тільки в 1970-х році, в його лінії увійшли деякі ділянки міської залізниці, яку почали облаштовувати ще в середині XIX століття. 

І в Києві ще в 1880-х роках пропонували облаштувати саме ділянку залізниці, а не лінію метрополітену. 

У 1884 році в міській Думі було запропоновано з'єднати рейками пристань на Дніпрі тунелем під схилом гори нижче Поштової площі з виходом на поверхню в районі Бессарабки, де планувалося спорудження нового залізничного вокзалу.  Дуже перспективний проект, на жаль, був відхилений. Хоча велика кількість вокзалів у центрі міста типова європейська практика. Згадати хоча б ті ж Будапешт і Відень. 

Зараз під Бессарабкою знаходиться ТРЦ "Метроград", а під Поштовою площею - руїни вулиці часів Київської Русі, щоправда, музей не можуть облаштувати кілька років. Тут у 2013 році також задумали облаштувати ТРЦ... 

Не пройшли й проєкти 1889, 1902 і 1912 року. Дивно, але саме на початку XX століття київські трамваї були забиті пасажирами й проблему потрібно було вирішувати негайно. Адже місто охоплювали будівельні буми, а населення зростало блискавичними темпами. Наприклад, в 1897 році в Києві проживало близько 248 тисяч осіб, а в 1907 - вже 404 тисяч  осіб, і нарешті в 1912 році в нашій столиці проживало майже 600 тисяч людей ! Зростання просто неймовірне, уявіть собі, щоб було,  якби ми спостерігали його при нинішньому рівні міської інфраструктури, який залишає бажати кращого. 

Місто росло на очах. Вулиці прикрашали величезні прибуткові будинки, з'являлася нова інфраструктура. Однак розв'язати питання з переповненими трамваями влада не могла, хоча щорічно в місті з'являлися нові маршрути. Монополія трамвая тривала ще кілька десятиліть, через що влада не поспішала будувати підземку, а даремно. 

Від розмов до реалій 

У 1916 році, в розпал Першої світової війни, Російсько-американська торгова палата в особі інженера Іллі Мочали запропонували місту новий проєкт будівництва справжнього метрополітену, який міська влада відхилила. Хоча його умови були непогані. Все можна було побудувати за гроші бізнесу, а після того, як проєкт окупився, підземку б передали на баланс міста, на зразок умов експлуатації трамвая, який належав бельгійському суспільству.

Ось що писав Мочала про стан транспортної інфраструктури в Києві:

 "Дефекти трамвая всім відомі, причини їх в тому, що при сформованих умовах розвиток трамвайної мережі не може йти в ногу з випереджальним його розвитком міста. Збільшення кількості вагонів на головних лініях загрожує гальмуванням вуличного руху, а збільшення швидкості руху вагонів загрожує безпеці людей. Єдиним виходом зі створеного положення є поступовий перехід від наземного трамвая до підземного, починаючи з головних вулиць"

Вже за часів Української Держави (1918 рік -. Ред.) гетьман Скоропадський виношував ідею будівництва метрополітену. Згідно зі збереженою інформацією, підземка повинна була зв'язати околиці й центр міста. Наприклад, з Деміївки можна було б дістатися на Бессарабку, а з місцевості Звіринець на Лук'янівку.

"Київ стоїть на горах і долинах, створених самою природою, і метрополітен, виринаючи з тунелю-гори в долину і знову проїжджаючи тунелі, буде перевозити всіх і все з Бессарабки на Деміївку, зі Звіринця на Лук'янівку, з Набережної або Прорізної на Задніпровські Слобідки", - писав у газеті "Відродження" інженер Чубинський. 

Чому саме Звіринець?  Тут, на пагорбах недалеко від Дніпра, державні мужі задумали зробити новий центр міста. Район сильно постраждав після вибухів на артилерійських складах 6 червня 1918 року. "Вдихнути" життя в знищену вогнем місцевість намагалися вже через кілька тижнів після серії вибухів. 

На Звіринці планувати спорудити комплекс будівель для Сейму і Сенату, 12 міністерств, Академії наук, Академії мистецтв та інших установ, а також житлові будинки урядовців - все це необхідно. 

На жаль, нічого реалізувати не вдалося. На самому Звіринці метро немає, але біля нього розташовані дві станції зеленої лінії - "Дружба народів" і "Печерська". 

На початку 1920-х років Київ був у занепаді і про ідеї звести метрополітен заговорили в 1930-х роках, а реально приступили до робіт вже в 1950-х роках. Про радянські ідеї облаштування підземки ми розповімо в наступних публікаціях. 

На превеликий жаль, не легка доля склалася і у київського трамвая - справжнього символу міста. Ще за радянських часів його почали поступово витісняти з центру (але будувати на околицях. - Ред.), а вже в роки незалежної України влада вирішила прибрати трамвайні колії з набережної та моста Патона. І тепер в місті дві трамвайні системи - Правобережна і Лівобережна і це в той час, коли в Європі справжній трамвайний бум, а ми задихаємося в пробках!