Міст Метро: чому сполучення червоної гілки доведеться закрити і як київська влада може це вирішити
Міст Метро в Києві є одним з ключових переправ через Дніпро, адже по ньому їздять не лише автомобілі, а й переміщаються тисячі киян щодня на метрополітені. Однак через аварійний стан мосту рано чи пізно сполучення метрополітену доведеться перекрити на кілька років.
Як столична влада вирішуватиме питання з транспортною доступністю для Новини.LIVE розповів експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
— Дмитре, наскільки я розумію, міст Метро знаходиться в такому ж аварійному стані як міст Патона, якщо не більше, правильно?
— Офіційно визнано, що він знаходиться в пʼятій категорії працездатності — тобто непрацездатний.
Знаєте, міст візуально ми можемо оцінити, що там відбувається. Ми можемо бачити арматуру, що стирчить. Ми можемо бачити бетон, що відколюються, наприклад, штукатурка, але насправді це може не корелювати з тими процесами, що насправді в конструкціях йдуть.
Тому дуже важливо, перш ніж робити висновок про стан мосту, робити інструментальні дослідження. Є певні прилади, що дозволяють тестувати бетон, арматуру, тобто це вирізається, тестується на міцність.
Є також таке МРТ для мосту, тобто магнітно резонансне дослідження, коли перевіряють ультразвуком чи там іншими способами фактично всі конструкції. І ви бачите по щільності в якому стані знаходяться матеріали, але міст Метро, як я сказав, офіційно визнано, що він в непрацездатному стані. Тому такі дослідження були проведені, і такий висновок був зроблений.
— Чи можна його назвати аварійним?
— Можна цілком офіційно на основі даних називати міст Метро аварійним. І що тут більше лякає навіть порівнянні з мостом Патона — це лінія метро. Особливо червона гілка, бо вона возить величезну кількість людей.
До війни і до ковіду це було здається десь 600 000 пасажирів щодоби, які користувалися червоною гілкою метрополітену, і, відповідно, велика кількість пасажирів перетинає Дніпро саме по цьому мосту.
Наскільки мені відомо, вже було вжито заходів, і метрополітен там приїжджає дуже обережненько, спеціально для того, щоб не руйнувати далі цей міст.
І знаєте, що ще більше мене лякає: як би там не було, а аварійний міст, що знаходиться в п'ятому стані, треба ремонтувати, закривати на ремонт. Дуже велика проблема закривати мости на ремонт, тому що це викликає великі проблеми в місті з пересуванням.
— Тобто метро теж доведеться перекривати?
— Намагаються не закривати мости повністю, хоча б частково обмежувати рух, наприклад, давайте половину закриємо, а на іншій половині будемо робити ремонт. Але з мостом Метро це навряд чи вийде, тому що сам метрополітенна частина стоїть на автомобільній частині, тобто вона від неї залежить.
Якщо будь-що робити з автомобільною частиною, то буде вплив на метрополітену частину я боюся, що доведеться закривати метро. Закрити сполучення метрополітену — і кілька десятків-сотень тисяч людей втратять транспортну доступність. Тобто їм буде дуже важко доїжджати до робочих місць.
Я не знаю, чесно кажучи, яка буде стратегія вирішення цього питання, але в одному з міст україни, коли аналогічне питання розглядалося — це було місто Дніпро — була пропозиція, наприклад, коли ми закриваємо один з мостів на ремонт, то інший міст зробити виключно для громадського транспорту.
Таким чином можна дати можливість тій самій кількості людей перетинати Дніпро, але не факт, що на автомобілі. Ніхто не обіцяв кожному киянину можливість пересування на автомобілі в будь-який час до центру міста — такого зобов'язання ніхто немає. А от зобов'язання мати транспортну доступність — є.
Тому, якщо ми будемо закривати одночасно міст Метро і міст Патона — два мости, що в непрацездатному стані знаходяться, то нам треба подумати про швидкісний громадський і екстрений транспорт на інших мостах.
Тому я боюся, що якщо так станеться, то мешканцям лівого берега, що будуть їхати на правий і навпаки з правого на лівий доведеться забути на деякий час про поїздки на автомобілях, перетинаючи Дніпро. Тому що з цим буде дуже великий дефіцит.
— Скільки часу потрібно буде на повний ремонт мосту Метро?
— Я думаю, що такі масштабні об'єкти — 2, 3, 4 роки. Кілька років без метрополітену. І це, якщо ми будемо дуже ефективно працювати. Тому що ми можемо подивитися на інші київські довгобуди, на Шулявську розв'язку, наприклад.
Можна проаналізувати старі будівництва типу Деміївської площі, коли там будували розв'язку в різних рівнях. Поштова площа все ще не добудовано офіційно, метро на Виноградар.
Тобто здається, що ми не вміємо зараз будувати ефективно і швидко. Тому 3 роки умовно в середньому, мабуть, потрібно на капітальний ремонт чи реконструкцію.
При цьому при цьому потрібно продумати альтернативу.
— Наприклад, побудувати ще один міст-довгобуд?
— Є в Україні така проблема. Ми думаємо про будівництво нової інфраструктури, коли ми втрачаємо стару інфраструктуру, коли у нас розсипається стара інфраструктура.
Наприклад, я був учасником дослідження кількох шляхопроводів. Це не мости: міст — це через річку, шляхопровід — це через іншу дорогу. І, знаєте, я можу сказати, що це все знаходиться в жахливому стані.
Якщо ми екстраполюємо ту інформацію, що наразі зібрало міністерство по всій Україні, то на основі неї можна припустити, що в Києві десь 40% об'єктів або вже аварійні, або передаварійні.
І коли у вас половина інфраструктури аварійна, і ви думаєте, а чи не побудувати мені нову розв'язку чи новий міст? До цього є великі питання.
Читайте Новини.LIVE!