Василь Стус — п'ять фактів, які ми не знали про донецького генія

Виставка "Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд" під кураторством Ольги Мельник триває у Мистецькому Арсеналі. До дня народження поета організатори зробили вхід вільним. 

Журналісти Новини.LIVE побували на екскурсії і діляться маловідомими факти про життя митця. 

Навіть скульптура Стуса лякала радянців

Скульптур Борис Довгань створив бюст, який опісля стане "заборонений". Ідея запропонувати поету позувати для скульптури виникла у дружини митця Маргарити. Стус погодився і приходив близько 5 разів під час обідньої перерви на роботі. 

"Я досі не можу пояснити, чому взяв такий великий розмір для портрета з натури. Він не позував у повному розумінні, а просто стояв і читав книжку", — розповідав скульптор.

Вже готову роботу виставили в Державному художньому музеї у Києві. Невдовзі в рисах бюста одна партійна діячка впізнала Василя Стуса і скульптуру швидко сховали. Нині цю роботу можна побачити на виставці до 8 лютого, а потім у Національному художньому музеї України.

Василь Стус вигадав десятки нових слів

Український поет під час створення поезій винаходив неологізми, які нині прикрашують нашу мову. Серед них — "живосмерть", "невідомінь", "порожньосердий", "озління" або ж "серцеокий".

Перший арешт — за "коляду" з друзями

Василь Стус став "небезпечним" для радянської влади ще на прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Він запустив ряд подій своїм "Хто проти тиранії — встаньте!" Однак, перший арешт отримав не за активну позицію, а за бажання відсвяткувати традиційно.

12 січня 1972 року відбулася ціла хвиля "різдвяних" ув'язнень українських дисидентів. Пізніше цей період назвуть операція "Блок" або "арештована коляда".

Василя Стуса кинули на 9 місяців у слідчий ізолятор. Вирок — позбавлення волі строком на 5 років і 3 роки заслання у таборах Магадану та Мордовії за "антирадянську агітацію та пропаганду". 

Другий арешт — вже на 10 років таборів суворого режиму і 5 років заслання у Пермську область. Однак, він продовжував творити. Останню збірку "Птах душі" Стус написав саме там — 250 віршів верлібром і 250 перекладів. Однак, ці сторінки конфіскували й не повернули українському народові до сьогодні. Їхня доля залишається невідомою.

Іван Світличний — наставник Василя Стуса

Літературний критик і поет Іван Світличний — людина, яка об'єднувала шістдесятників. Саме його квартира на вулиці Уманській, 35 була епіцентром зустрічей. Зокрема, і Клубу творчої молоді, до якого входила Алла Горська, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, сам Стус і багато інших провідних митців того часу. 

Світличний для Стуса був найближчим та найдорожчим товаришем, а ще наставником і натхненником. Поет писав про нього в листах до Надії та Леоніди Світличних так:

"Все кращого в мені — це Іван Світличний. Усе кращого в багатьох інших — од Івана. Він роздарував себе по проскурах. Виняткова роль, виняткове самопожертвування — без тіні докору. Сама радість — від врун молодих, геніїв, що чогось варті лише в його непомітній орбіті…" 

Василь Стус повернувся у Київ, як минуло 4 роки після смерті

Поет загинув у засланні. Це сталося у таборі на Уралі 4 вересня 1985 року. Стуса поховали в безіменній могилі, а причини смерті досі залишаються невідомими. 

Повернути тіло додому вдалось аж через 4 роки. Радянська влада пояснила це тим, що письменник помер раніше за завершення його терміну ув'язнення.

Поета переховали разом з дисидентами Олексою Тихим і Юрієм Литвином на Байковому кладовищі. Прощальна процесія налічувала від 30 до 100 тисяч людей. Демонстрація набувала політичного характеру. Українці несли квіти, жовто-блакитні та червоно-чорні стяги. Відчути характер можна переглянувши документальну зйомку невідомого автора, яку вдалось відцифрувати для виставки "Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд". 

Нагадаємо, ми ділились крилатими висловами українського поета Василя Стуса.

Також ми розповідали, як обиратимуть десятого учасника Нацвідбору Євробачення 2026.