Дослідники запропонували варіанти майбутнього «серпа і молота» на ВДНГ

У Києві відбулась презентація досліднецького проєкту "(Не)виставка": яка доля радянської символіки на ВДНГ". Її метою було вивчити архітектурне, монументальне надбання та виокремити варіанти розвитку експоцентру.

На презентації побувала журналістка Новини.LIVE Анна Сірик. 

Радянська символіка на ВДНГ має право на життя

Національний комплекс "Експоцентр України" (ВДНГ) у Києві займає велику територію площею майже 300 гектарів. Він оздоблений радянської символікою, творами соцреалізму та союзної пропаганди. Від початку великої війни постало питання — що з цим роботи. 

Проєкт "(Не) виставка" покликаний переосмислити радянську спадщину Експоцентру, її місце в історії української культури, а також запропонувати різні підходи до трансформації ВДНГ. 

Це перше цілісне дослідження комплексу (його можна прочитати за посиланням), яке тривало понад рік. Над ним працювали: кураторки платформи культури пам’яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" Оксана Довгополова й Катерина Семенюк, дослідники Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович і Вікторія Мізерна. Такод до проєкту долучились фотограф і дизайнер Дмитро Пруткін та запрошені експерти: дослідник і архітектор Олексій Биков, історикиня мистецтв та кураторка Лізавета Герман. 

Це 300 сторінок унікального аналізу, який поєднує архітектурний, історичний, мистецький і візуальний виміри. Зрештою автори сформулювали власні висновки й рекомендації.

Київська Виставка — не копія московської моделі

Попри радянську ідеологічну рамку, комплекс у Києві створювали місцеві управлінці, українські архітектори й художники. Саме тому він зберіг власну специфіку: людяніший масштаб, стриманішу композицію та м’якшу архітектурну мову.

Експоцентр невиконує свою "радянську" функцію

Комплекс остаточно відійшов від початкової виставкової функції. У цьому дослідники бачать своєрідне замикання історичного кола: сучасний ВДНГ фактично повертається до логіки великого міського "ярмарку" — місця транзиту, зустрічей і комунікації, яким ця територія була ще за часів Красного Трактиру.

ВДНГ має право створити музей пропаганди

На території Експоцентру може з’явитися простір для осмислення радянської спадщини. Дослідники бачать потенціал у створенні "парку комуністичного періоду". Також вони пропонують розвивати тут простір дослідження українського монументального мистецтва радянської доби, що допоможе глибше зрозуміти, як українська культура проявлялася в межах тоталітарної системи.

Перейменувати комплекс — крок у майбутнє

Назва "ВДНГ" фактично втратила первісний сенс. Вона вже не відповідає сучасним функціям Експоцентру й може вводити відвідувачів в оману, тож подальше переосмислення простору та його перейменування може стати логічним кроком, на думку дослідників.

"Серп і молот" не можна ігнорувати

Комуністичні символи в просторі Експоцентру не варто залишати без реакції. Автори розглядають чотири можливі тактики роботи з ними: ігнорування, пояснення, девізуалізацію або демонтаж. Однак ігнорування вони вважають неетичним, а просте пояснення через інформаційні стенди — не завжди можливим.

Дослідники рекомендують поєднувати девізуалізацію з демонтажем: менш помітні елементи — закривати без пошкодження оздоблення, а найбільші й найвиразніші символи — демонтувати. Як приклад автори наводять досвід Німеччини, де з історичних публічних споруд прибрали заборонену нацистську символіку, а самі будівлі зберегли як пам’ятки.

Що далі робитимуть з ВДНГ?

Нині керівництво ВДНГ готується до другої фази — розробки концепції музейного простору, присвяченого меморіалізації радянської спадщини на ВДНГ. Це буде відкритий процес, долучитися до якого запрошують усіх, хто готовий і спроможний узятися за це завдання.

"Якщо першу фазу проєкту — власне дослідження — ВДНГ профінансував самостійно, то бюджет на розробку концепції ми сподіваємося залучити через грантове фінансування", — підкреслює Євген Мушкін.

Загалом, вважає генеральний директор ВДНГ, Експоцентр має розповідати людям правду про радянський режим в Україні, його завдання, методи й наслідки: "Обізнаність — це запобіжник повторенню історії колонізації нашої держави в майбутньому".

Нагадаємо, ми розповідали, як столиця готується до складної зими. Деякі прогнози змушують замислитись киянам, чи варто залишатися у місті.

Також у Чорнобилі помітили красивого оленя біля повалених дерев. Цей кадр став своєрідним нагадуванням про важливість внутрішньої рівноваги навіть у складні періоди життя.