Генератори не врятують Київ від тривалих відключень електрики

Для стабільної роботи об'єктів водопостачання та водовідведення Києва самих резервних генераторів недостатньо: насосні станції потребують великої потужності, а дизельні установки — регулярного підвезення пального. Крім того, частину генераторів, замовлених для водоканалу, ще не оплатили, а їхнє виготовлення залежить від фінансування.

Про це Іван Плачков, міністр палива та енергетики України у 2005–2006 роках, розповів в ефірі Новини.LIVE.

Чому генераторів не вистачає для критичної інфраструктури Києва

Іван Плачков пояснив, що резервне живлення забезпечують дизельні та газогенераторні установки. Однак вони не можуть повністю замінити централізовану систему електропостачання, від якої залежать об'єкти водопостачання та водовідведення.

"Є ТЕЦ-5, є відкритий розподільчий пристрій, з нього йде електроенергія на підстанцію 330, потім ідуть підстанції 110", — пояснив Плачков.

Він зазначив, що для функціонування цих об'єктів потрібна значна потужність, яку неможливо повністю забезпечити резервними генераторами.

"Коли відключається ця підстанція, зрозуміло, відключаються об'єкти водозабезпечення, аварійно відключається водовідведення", — сказав він.

За словами Плачкова, встановити генератори, здатні повністю замінити централізоване електропостачання, на всіх об'єктах неможливо. Тому резервні установки потрібні передусім для аварійних ситуацій, а не як повноцінна альтернатива електромережі.

Скільки пального потребують генератори

Пояснюючи, чому резервне живлення складно використовувати тривалий час, Плачков навів приклад насосної станції, для роботи якої потрібні чотири генератори потужністю 1,4 МВт.

"Вони спалюють кожний по 400 літрів солярки на годину", — сказав він.

За підрахунками Плачкова, чотири такі генератори разом споживають близько півтори тонни пального на годину або 50 тонн на добу. Тому їхню роботу складно підтримувати тривалий час, адже для цього потрібно постійно підвозити великі обсяги дизелю. За словами Плачкова, розраховувати на тривалу роботу генераторів як на повноцінну заміну електромережі не варто.

Він додав, що встановити такі установки на всіх насосних станціях недостатньо для створення незалежної системи електропостачання столиці.

Близько 25 генераторів для водоканалу Києва ще не оплатили

Окрема проблема — фінансування закупівлі генераторів, від якого залежать строки їх виготовлення та постачання.

"Наскільки я знаю, близько 25 генераторів не оплачені. Їх замовили, їх виготовляють, наприклад, у Туреччині. Але без грошей вони ж не можуть їх зробити", — зазначив він.

За словами Плачкова, їх планували виготовити до Нового року.

На дублювання системи електропостачання потрібні значні кошти

Плачков зазначив, що централізована система електро- й теплопостачання Києва формувалася протягом десятиліть — від середини 1950-х до 1990-х років. 

"Можна за рік, за два продублювати? Можна, але це потрібні неймовірні кошти", — сказав він.

За словами Плачкова, генератори можуть забезпечити роботу об'єктів під час короткочасних перебоїв, однак не здатні замінити повноцінну систему електропостачання міста. 

"Це був недовготривалий період, коли не було води, коли не було водовідведення, — воно працювало. А на всіх насосних станціях це неможливо встановити і неможливо побудувати дублюючу систему енергопостачання чи дублюючу систему енергетичного комплексу Києва", — пояснив колишній міністр.

Нагадаємо, раніше Новини.LIVE повідомляли, що після останніх російських ударів київські теплоелектроцентралі припинили виробляти електроенергію, але продовжили постачати тепло до будинків столиці. 

Також Новини.LIVE писали, що підготовка Києва до опалювального сезону викликала запитання попри звіти комунальних підприємств про стовідсоткову готовність. Депутат Київради Андрій Вітренко повідомляв, що потужність когенераційних установок у столиці становить 56 МВт за потреби у 200 МВт, а перші російські обстріли продемонстрували вразливість комунальної інфраструктури.