Хто винен у колапсі київського метрополітену — розслідування

Хто винен у аварії на синій гілці метро в Києві
Мер Києва Віталій Кличко в тунелі метрополітену. Фото: КМДА

Належне утримання та ремонт тунелів метрополітену мали б унеможливити виникнення аварійної ситуації. Хоча сьогодні у мерії стверджують — винні попередники. Але як насправді? І як же не оминути тему бюджетних коштів, раціональне використання яких під питанням. На що витратили податки?

У всьому цьому розбиралась Марія Гураль в рамках проєкту розслідувань "Наша Справа". 

Читайте також:

Аварія на "синій" гілці метро

Буквально через чотири дні після аварії, 12 грудня 2023 року, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" уклало договір з ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ "АВТОСТРАДА" на розробку проєктної документації та підготовчі роботи з капітального ремонту Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену на суму в понад 21 млн грн (21 158 771,36 UAH). Що цікаво, угоду уклали без проведення відкритих торгів. 

Звісно, що закрита процедура закупівлі, яка відбулась через чотири дні після розгерметизації тунелю, викликала сумніви та обурення. За роз’ясненнями журналісти проєкту "Наша Справа" звернулись до компанії-переможця "АВТОСТРАДА" та отримали відповідь.  

"Пунктом 1 Протоколу постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради визнано, що на перегоні між станціями "Деміївська" — "Либідська" Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва існує потенційна загроза виникнення ситуації техногенного характеру. Обставинами, що унеможливили проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, була необхідність термінового виконання відновлювальних робіт тунельних споруд Київського метрополітену", — відповіли в компанії "АВТОСТРАДА".

Хто винен у колапсі київського метрополітену — розслідування - фото 1
Тунель київського метро. Фото: ТСН

5 січня 2024 року "АВТОСТРАДА" уклала угоду на додатковий обсяг підготовчих робіт на суму понад 20 млн грн (20 120 000,00). Утім, 29 квітня що перший, що другий договір було розірвано. А вже наступного дня, 30 квітня, "АВТОСТРАДА" підписала контракт з Київським метрополітеном на капітальний ремонт перегінного тунелю Оболонсько-Теремківської лінії, й це, зауважимо, не маючи попереднього досвіду в будівництві та ремонті метро. Очікувана вартість робіт — практично 450 млн грн. 

"ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" надала найнижчу комерційну пропозицію на виконання аварійно-відновлювальних робіт, що відображено в протоколі КП "КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН".
ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" має необхідний висококваліфікований персонал, матеріально-технічну базу, спеціалізовану техніку, машини та механізми, що дозволяють виконувати роботи з будівництва (ремонту) тунелів та метрополітенів будь-якої складності"
, — відповідь "АВТОСТРАДА".

Зрештою, 12 вересня цього року тунель між станціями "Либідська" та "Деміївська" повноцінно запрацював, рух поїздів відновлено. На своїй сторінці у фейсбук компанія "АВТОСТРАДА" відзвітувала за виконані роботи. 

"Autostrada відбудувала цей важливий для столиці об’єкт за 9 місяців — включно з проєктуванням. На місці аварійної ділянки збудовано новий монолітний тунель, підсилено тунельну оправу існуючого, укладено нові рейкові колії, відновлено інженерні мережі. Важливо, що завдяки оптимізації проєктних рішень та раціональним технологіям, Autostrada заощадила Києву 62 млн грн, виконавши роботи на 20% дешевше початкової вартості проєкту", — написали у Facebook "АВТОСТРАДА".

Найбільше увагу журналістів у дописі компанії привернула наступна інформація: "Кошторисна вартість усього комплексу робіт склала 383 млн грн, з яких 20 млн грн — утримання замовника…".

Замовник робіт у нас КП "Київський метрополітен", а це означає, що таким чином він сам собі виділив 20 млн грн, провівши їх через компанію. Але на які потреби?

"Вищезазначені кошти не входять у вартість виконання робіт ТОВ "ГК" "АВТОСТРАДА". Ці кошти передбачені та підлягають використанню безпосередньо замовником будівництва", — відповіли в "АВТОСТРАДА".

А ось і ще одна цікава цифра — 10 млн грн, які пішли на компенсацію за МАФи, що знаходились на ділянці будівництва. Питання в тому, кому насправді пішли ці кошти та як розраховувалась сума компенсації?

Хто винен у колапсі київського метрополітену — розслідування - фото 2
Знесення МАФів біля метро Деміївська. Фото: Вечірній Київ

"Розрахунок проводився на основі звіту про незалежну оцінку майна користувача земельної ділянки та власника торгових павільйонів. Оцінка майна здійснювалась незалежним оцінщиком. Оцінщика визначав та отримував звіт про оцінку замовник будівництва. Кошти як компенсація власникам майна (МАФів) перераховуються безпосередньо замовником будівництва. ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" не володіє інформацією щодо списку отримувачів та здійснення компенсаційних виплат", — відзвітували в компанії.

Цікаво виходить. Є загальна сума в 30 млн грн, яка була проведена через тендер, компанія-переможець, як з’ясувалось, відношення до цих коштів немає, а кому та на що вони були витрачені — незрозуміло.

Роз’яснити це могли б у Київському метрополітені, однак на запит журналісти так і не отримали відповіді. Тож вони звернулись до департаменту транспортної інфраструктури КМДА, але й там тиша. Окрім цих, залишається ще ціла купа питань...

Причини аварії

5 січня 2024 року, майже через місяць після розгерметизації тунелю, КП "Київський метрополітен" укладає угоду щодо проведення судової експертизи на визначення причин виникнення аварійної ситуації на Оболонсько-Теремківській лінії метро. Договір на освоєння майже 3 млн грн (2 950 000,00) отримала Науково-дослідна судово-експертна установа. 8 травня до основної суми додалось ще практично 2 млн грн (1 181 500,00 UAH) за додатковий обсяг робіт.

"Вартість цієї експертизи значно перевищує аналогічні експертизи, які були замовлені там багато-багато років.  І година роботи експерта в декілька разів перевищує нормативи, які встановлені Міністерством юстиції", — Андрій Вітренко, голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради.

Хто винен у колапсі київського метрополітену — розслідування - фото 3
Андрій Вітренко. Фото: скріншот

Вже за наявною традицією торги відбулися непублічно. Так, їх засекретили. І якщо в попередніх ситуаціях це було ще виправдано, то в такому випадку причини незрозумілі. Вибір компанії також викликає запитання, щонайменше тому, що статутний капітал установи становить 0 грн. А єдиний тендер, який компанія отримала за часи свого існування, був також від Київського метрополітену на суму в 97 тис. грн. Та і це не все.

"Коли ми взяли на депутатське звернення в рамках розслідування тимчасової контрольної комісії, звернулися до КМДА, вони надали нам відповідь, перелік робіт, що ця приватна компанія навіть не мала такої інституційної можливості зробити ці види робіт. Тобто вони, я так сподіваюся або думаю, замовляли їх в інших дослідних установах і за це, звичайно, переплачували, знаєте, як такий посередник, який бере собі кошти, залишає собі певну частину, а потім наймає когось на підрядок", — пояснив Андрій Вітренко.

Для чого Київському метрополітену взагалі потрібна ця експертиза? Здається, що відповідь очевидна, але є нюанс. Як відомо, Київська міська прокуратура почала досудове розслідування за фактом службової недбалості, що спричинило аварію в тунелі метро. І, звісно, що в рамках досудового розслідування також проводилась інша експертиза.

"Відповідно до цієї експертизи, яка була проведена державним, я нагадую, науково-дослідним інститутом, який знаходиться в місті Харків, навіть не пов'язаний з Києвом для більшої об'єктивності, причина — це погана експлуатація метрополітену", — розповів Андрій Вітренко.

"За результатами комісійної будівельно-технічної експертизи зроблені висновки про те, що технічною причиною руйнування тунелю метро стала його неналежна експлуатація. Також встановлено, що заходи з усунення потрапляння води в тунель виконувались у період з березня 2011 року по грудень 2023 року без залучення фахівців науково-дослідних інститутів, метробуду, проєктних та інших організацій або окремих фахівців, які б встановили причини пошкоджень та надали рекомендації з їх усуненнюя, — повідомила Київська міська прокуратура.

Однак у столичної влади зовсім інша позиція.

"Вже точно встановлено, що аварійна ситуація там виникла через недотримання технології під час будівництва перегону 15 років тому", — сказав Віталій Кличко, мер Києва. 

"Місто напряму зацікавлено в тому, щоб не було пред'явлено жодного кримінального обвинувачення посадовим особам, яких призначає на ці посади пан міський голова. Саме тому, на мою думку як адвоката, і була проведена експертиза. Її мета в тому, щоб відвести від наявного складу кримінального правопорушення з боку посадових осіб, відповідальних за експлуатацію метрополітену. Відповідно, отримати максимальну кількість доказів для захисту, для розвалення кримінальної справи", — заявив Дмитро Калько, громадський діяч, член громадської ради при КМДА.

Хто винен у колапсі київського метрополітену — розслідування - фото 4
Дмитро Калько. Фото: скриншот

В рамках кримінального провадження правоохоронцями вже повідомлено про підозру двом посадовцям КП "Київський метрополітен" — начальнику служби колії, тунельних споруд і будівель та головному інженеру, а саме Віктору Вигівському. Останній обіймає посаду виконувача обов'язків керівника столичної підземки після того, як його попередника, Віктора Брагінського, звільнили після журналістського розслідування редакції Bihus.info. Наразі підозрювані перебувають під домашнім арештом.

За попередніми підрахунками правоохоронців, через закриття станцій місто зазнало багатомільйонних збитків.

"Через закриття станцій метро та організацію наземного руху на цій ділянці лише за період з грудня 2023 року до березня 2024 року міському бюджету завдано збитків у розмірі понад 138,5 млн грн. КП "Київський метрополітен" недоотримав доходи на суму майже 26 млн грн", — Офіс генерального прокурора.

І це все без урахування витрат на ремонт, проведення експертиз, проєктної роботи.

"У нас тимчасова контрольна комісія по метрополітену, вона працює. Вчора ми затвердили проміжний звіт, де вказали можливі причини цієї аварії. І в рамках роботи цієї тимчасової контрольної комісії ми будемо ще рахувати прямі й опосередковані збитки. Але ж найголовніший збиток понесли кияни, які мали такі незручності протягом дев'яти місяців", — повідомив Андрій Вітренко.

Метро на Виноградар

Значущі втрати з бюджету міста потягне за собою й ще один об’єкт метрополітену, відомий всім довгобуд. Як дехто міг вже здогадатись, мова про метро на Виноградар. Будівництво цього тунелю врешті продовжать, але коштуватиме воно на 8 млрд грн дорожче.

Хто винен у колапсі київського метрополітену — розслідування - фото 5
Віталій Кличко на будівництві метро на Виноградар. Фото: КМДА

14 серпня 2024 року, згідно з тендерною процедурою, КП "Київський метрополітен" уклало угоду щодо будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену з уже знайомою нам компанією "АВТОСТРАДА". Сума договору майже 14 млрд грн.

"Відновлення будівництва метро на Виноградар обійдеться бюджету у 2,5 раза дорожче. За результатами перерахунку показників вартості робіт кошторис за 6 останніх років (з 2018-го до 2024-го) збільшився на 8 млрд грн: з 5,9 до майже 14 млрд грн. Слід врахувати також і додаткові витрати на коригування проєкту будівництва, яке обійдеться бюджету ще у 69,4 млн грн", — Державна аудиторська служба України.

Так в чому причина збільшення видатків практично на 60%?

"Я думаю, що ця сума була зорієнтована на проєктні роботи та відповідно цих проєктних робіт розрахована сума тендеру. Щодо проєктних робіт, минулого року проєкт "Метро на Виноградах" коригували, виділяли на це 70 млн грн, але змогли використати лише 29 млн грн. Інші кошти були повернуті до бюджету, тобто їх не виплачували, проте проєкт не був до кінця скоригований", — пояснив Андрій Вітренко.

"На жаль, складні об'єкти будівництва, інфраструктурні об'єкти, вони перетворюються в місті Києві на довгобуди, які розтягнуті в багатьох бюджетних періодах, з історією з інфляціями, з історією з корупційними скандалами, з історією недобросовісності підрядників, яких буває дуже багато. Реальні механізми боротьби з цим відсутні", — Дмитро Калько, громадський діяч, член громадської ради при КМДА.

Навантаження на столичний бюджет буде тільки збільшуватися, адже наразі триває процедура технічного аудиту робіт, виконаних попереднім підрядником.

"Основне питання в тому, що об’єкт незавершеного будівництва, після того, як попередній підрядник припинив виконання робіт, не був у встановленому порядку законсервований. Відсутність проєкту консервації призвело до того, що без технічного аудиту неможливо остаточно визначити стан вже виконаних робіт, ступінь можливого їх руйнування та наявність технічної можливості продовжити їх виконання єдиним технологічним циклом", — відповідь "АВТОСТРАДА".

"Там треба буде все ще переробляти, тому що не охоронявся об'єкт, як потрібно. Там працювали так звані чорні люди, які зрізали метал, вивозили його, здавали на металолом. Будемо рахувати збитки відповідно до того, яка буде реальна ситуація", — Андрій Вітренко.

Якщо будівельні майданчики й справді розграбовували, то хто ж охороняв їх та відповідав за безпеку на території? Це мають з’ясувати правоохоронці. А тим часом мешканці житлового масиву Виноградар все ще сподіваються, що колись таки зможуть діставатися додому у вагонах столичної підземки.

Нагадаємо, що 8 грудня 2023 року в столиці закрили шість станцій метро від "Теремків" до "Деміївської". Причина — розгерметизація тунелю. На додачу, над метро "Деміївська" провалився ґрунт. А торгові павільйони змістились та пошкодились.

Щоб хоч якось врегулювати проблему з транспортом, в КМДА прийняли рішення запустити наземні дублюючі маршрути закритих станцій, збільшивши кількість автобусів до 77, а  тролейбусів до 20. 

Віталій Кличко Київ корупція метро КМДА