Київському метрополітену 66 років: історія, розвиток і значення для столиці

У Києві 6 листопада 1960 року офіційно відкрили першу чергу метрополітену. Тоді підземка складалася лише з п’яти станцій і мала протяжність 5,2 км. За понад шість десятиліть вона перетворилася на одну з основних складових транспортної системи столиці. Сьогодні київське метро — це три лінії, десятки станцій і сотні мільйонів поїздок щороку.

Про це повідомляє Новини.LIVE.   

Як виникла ідея побудувати метро в Києві

Ідея створити в Києві підземну залізницю з’явилася ще наприкінці XIX століття. Один із перших проєктів запропонували у 1884 році: тунель мав з’єднати район Поштової площі із залізничним вокзалом через Бессарабку.

Однак тоді задум не отримав підтримки. До ідеї метрополітену поверталися й у першій половині XX століття. У 1930-х роках розглядали різні проєкти підземного транспорту, але їх реалізацію відклали через складну політичну ситуацію та Другу світову війну.

Після війни Київ активно відбудовували, а разом із цим зростала потреба в новій транспортній інфраструктурі. У 1949 році розпочалося будівництво метрополітену. Роботи тривали понад десять років і супроводжувалися технічними труднощами через складний рельєф міста, підземні води та нестійкі ґрунти.

Відкриття першої черги 6 листопада 1960 року

Першу ділянку Київського метрополітену відкрили 6 листопада 1960 року. Вона стала частиною нинішньої Святошинсько-Броварської, або червоної, лінії. На початку метро мало п’ять станцій: "Вокзальна"; "Університет"; "Хрещатик"; "Арсенальна"; "Дніпро".

Загальна протяжність першої ділянки становила 5,2 км. Урочисту церемонію провели на станції "Хрещатик", а перший поїзд вирушив під керуванням машиніста Івана Виноградова. Постійне перевезення пасажирів стартувало 12 листопада 1960 року. Київський метрополітен став третім у тодішньому Радянському Союзі — після московського та ленінградського.

Після відкриття першої ділянки будівництво продовжилося в напрямку західної та східної частин міста. У 1963 році відкрили станції "Політехнічний інститут" і "Шулявська". У 1965 році метро перетнуло Дніпро: запрацювали станції "Гідропарк", "Лівобережна" та "Дарниця", а також електродепо на лівому березі.

У 1970-х роках почалося формування другої лінії — нинішньої Оболонсько-Теремківської, або синьої. Перші її станції відкрили у 1976 році. Третя лінія — Сирецько-Печерська, або зелена — почала працювати у 1989 році. 

Яке значення метро має для Києва сьогодні

Метрополітен є одним із головних видів громадського транспорту столиці. Він забезпечує швидке сполучення між віддаленими районами та центром, зокрема між правим і лівим берегами Дніпра. Станції метро розташовані поблизу багатьох важливих об’єктів столиці, тому підземка залишається частиною повсякденного життя киян і гостей міста.

Крім того, метро допомагає розвантажувати автомобільні дороги та забезпечує перевезення великої кількості людей у години пік.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Київський метрополітен отримав ще одну важливу функцію — захист населення під час повітряних тривог.

Підземні станції використовують як укриття, де люди можуть перебувати під час загрози ракетних і дронових атак. За даними міської влади, 46 підземних станцій працюють у цілодобовому режимі як укриття.

Як повідомляли Новини.LIVE, 5 листопада російські війська атакували логістичний об’єкт у Бучанському районі Київської області, спричинивши масштабну пожежу. До її ліквідації залучили рятувальників із кількох підрозділів Київщини.

Як повідомляли Новини.LIVE, міст імені Євгена Патона в Києві відкрили 5 листопада 1953 року. За 73 роки експлуатації його конструкції зазнали значного зношення: обстеження 2018-го та 2025 року віднесли споруду до п’ятого, непрацездатного технічного стану. Серед основних проблем — корозія металевих елементів і пошкодження балок.