Небезпека для киян — міст Метро можуть закрити
Поділитися
Здавалось би, столиця врешті оговталась після 9-місячного транспортно колапсу через підтоплення метро, і тут киян спіткало нове лихо. Так, в червні цьогоріч обвалилася пішохідна частина Повітрофлотського шляхопроводу. І таких потенційно небезпечних об’єктів у столиці чимало. Тож, яких випробувань ще варто очікувати киянам?
У цьому розбиралась Марія Гураль в рамках розслідування проєкту "Наша Справа".
Містр Метро
Міст Метро — це унікальна споруда, що поєднує автомобільний рух і метро на двох рівнях. Збудували його ще в 1965 році. Цей об’єкт має стратегічне значення, адже сполучає правий та лівий береги столиці. Експерти зазначають, що за належного догляду він мав би прослужити 100 років. Натомість міст уже зараз у критичному стані.
"Ну, там з того, що я візуально бачив, бо я все ж таки документів щодо дослідження якихось експертних висновків не бачив, чисто візуально як киянин, просто що я ще інженер, то там буквально відвалювалися шматки бетону, там дуже значна корозія арматури, вона значно зменшила свій поперечний переріз, тобто площину робочу. Це все потребує дійсно серйозного відновлення", — розповів Дмитро Макагон, інженер-проєктувальник.
Для того, щоб зрозуміти масштаб можливої проблеми, варто лише пригадати, як паралізувала столицю аварія на синій гілці, до чого призвело часткове закриття метро.
Впродовж 58 років реконструкція мосту Метро жодного разу не проводилась. За стан цього об’єкту відповідає його балансоутримувач, а саме Київавтодор, який звітує КМДА.
"Він просто доведений до такого стану через відсутність правильного обслуговування", — пояснив Дмитро Макагон.
У 2018 році тодішній заступник голови КМДА Дмитро Давтян заявив про розробку проєктно-кошторисної документації, після затвердження якої мали б розпочати капітальний ремонт мосту.
"Після отримання позитивних результатів експертизи потребуватиметься 6 місяців на розроблення документації. Після цього можна розпочинати капремонт. За планом, виконання капітального ремонту відбудеться наступного року. Термін будівництва — 2 роки", — написав у Facebook Дмитро Давтян.
У 2019 році ремонт все ж почали, і обійшовся він в майже 2 мільярди гривень. Але це був лише капітальний ремонт, а не реконструкція, яка необхідна цьому об’єкту. Про повне відновлення споруди заговорили у 2021 році.
"Оновлення споруди виконуватимуть за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який надає кредит у розмірі 60 мільйоныв євро. Завдяки ремонту термін експлуатації споруди буде подовжено на десятиліття", — написали у КМДА.
Але проєкт так і не було реалізовано. Водночас вже цьогоріч Київавтодор уклав угоду на протиаварійні роботи на мосту Метро. Сума знову ж таки майже 2 мільярди гривень. Переможцем стала турецька компанія "Онур". Роботи мають виконати до кінця 2026 року.
"Станом на сьогодні в бюджеті 250 мільйонів гривень виділено, ці кошти є, і вони будуть спрямовані на те, щоб розпочати ці роботи з реконструкції цього мосту. Ви знаєте, станом на сьогодні доповідають виконавці про те, що вони будуть розпочинати з тієї частини, яка знаходиться під мостом, її ремонтувати, облаштовувати для того, щоб потім продовжувати реконструкцію. Але проєкту цієї реконструкції ми ще також не бачили, нам його не надавали", — Андрій Вітренко, голова постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради.
Що примітно, турецька компанія отримала підряд без жодної конкуренції, і це при тому, що торги були відкритими.
У КМДА запевняють, що роботи із підсилення опор мосту Метро не вплинуть на функціонування метрополітену.
"На роботу метрополітену виконання робіт не вплине. "Червона" гілка метро працюватиме в штатному режимі", — КМДА.
Втім, жодних робіт на мосту ми поки що не бачимо, і скільки він ще простоїть — невідомо. Тож цікаво, чи має міська влада шляхи вирішення можливого транспортного колапсу при зупинці роботи мосту?
Дізнатись цього так і не вдалось. Але подумаймо разом. Всі ці люди поїдуть через міст Патона. Тільки ось він також у критичному стані.
"Коли я їду по мосту Патона, то привідкриваю віконце, тримаю двома руками кермо, тому що знаю, що можу впасти. То щоб виплисти, я маю підготуватись, і це не жарт — в нього п’ятий рівень аварійності. РНБО зафіксувало це формально, і ним не можна користуватись. Але це відомо ще з 2017 року", — Максим Бахматов, голова Офісу трансформації.
Ситуацію міг би врятувати Подільсько-Воскресенський міст, який мав би простелитися аж до Троєщини, що на лівому березі Києва. Та за 20 років будівництва туди так і не дісталися.
"В міст вгашено 20 мільярдів гривень, і там зроблено одна пелюстка на Русанівські сади. А ви бачили там дорогу? Там звичайно не хайвей, щоб ним користуватись. А куди він мав бути зроблений? Звичайно, на Троєщину. І вони недобудували, бо фінального проєкту немає. Де він буде проходити, ніхто не знає", — Максим Бахматов, голова Офісу трансформації.
"Нам Світовий банк свого часу рекомендував Києву не будувати такі споруди нові, тому що немає в міста тієї суми, щоб утримувати старі. Тобто нам треба розібратися з існуючими, навести лад, а вже потім будувати", — Дмитро Макогон, інженер-проєктувальник.
В ідеалі, замість будівництва нових мостових переходів балансоутримувачі мали б опікуватись старими об’єктами, не доводячи їх до критичного стану.
"Потрібно просто дуже вчасно ремонтувати незначні пошкодження. Як тільки в конструкції з'явилась невеличка тріщинка, її, відповідно, треба швиденько ремонтувати, щоб в цю тріщину не просочувалася вода, не просочувалися різні хімічні речовини, якими часто оброблюють мости", — додав Дмитро Макогон.
Читайте Новини.LIVE!
