Смерть на тролеї над Дніпром у Києві — чому на атракціоні не проводилися перевірки

Трагедія на тролеї над Дніпром в Києві — що стало причиною трагедії та хто за це відповідатиме
Канатна дорога над Дніпром, на якій сталася трагедія. Фото: Facebook "Тролей над Дніпром"

У Києві 21 липня обірвався трос канатної дороги над Дніпром, на якому був 20-річний хлопець, що призвело до його загибелі. Слідство триває, проте з'ясувалися нові деталі, які свідчать про "хронічну" недбалість щодо безпеки атракціону з боку власників — яку фатальну помилку допустили під час його перевірки.

Про це повідомляє видання "Економічна правда" у понеділок, 5 липня.

Читайте також:

Що відомо про тролей над Дніпром в Києві

Цей трагічний інцидент не єдиний за 12 років функціонування київського тролея, але він став першим, що закінчився летально.

Тролей, що з'єднує Арку дружби народів з Трухановим островом, був встановлений компанією SkyPark у 2012 році. Атракціон працював сезонно — з травня по жовтень. Інвестиційний конкурс на встановлення обладнання не проводився, і SkyPark монтувала його за спрощеною процедурою після звернення до міської влади Києва.

На момент установки компанія отримала дозвіл на експлуатацію тролея на п'ять років — до 2017 року. Проте, за словами засновника SkyPark Миколи Поплавка, цей термін не був дотриманий, і "точка" потрапила до рук рейдерів.

"4 березня 2017 року о четвертій ранку люди в масках перерізали трос на верхньому майданчику, поки охоронець протирав очі. Потім люди в масках перемістилися на фінішну локацію. Там охорона почала відбиватися, пів дня тривав "мордобій". У цей час представники КП "Благоустрій" кусали трос, відкручували болти, так і завалили конструкцію. Поліція сказала, що все в рамках закону", — повідомив Поплавко.

Голова Дніпровського району Києва Петро Онофрійчук підтвердив, що демонтаж був здійснений комунальниками. За словами радника міського голови з питань благоустрою Дмитра Білоцерковця, атракціон втратив свою легальність після закінчення договору.

Перший інвестиційний конкурс на експлуатацію тролея був оголошений у травні 2017 року Київською міською держадміністрацією (КМДА). Переможцем стала компанія "Арена амьюзмент парк". За інформацією від Поплавка, до 2017 року компанія SkyPark, що експлуатувала тролей, сплачувала лише за окремими договорами з КМДА, а щомісячний внесок до бюджету становив 10-12 тисяч гривень.

Після проведення інвестиційного конкурсу у 2017 році, КМДА почала отримувати фіксовану орендну плату. Білоцерковець стверджує, що "Арена амьюзмент парк" щомісяця переказувала 50 тисяч гривень.

У травні 2018 року, коли "Арена амьюзмент парк" була відповідальна за експлуатацію тролея, сталася трагедія: людина впала з великої висоти на пісок. Після цього Білоцерковець заявив про порушення умов договору, згідно з якими атракціон мав працювати лише один сезон — 2017 року. Тролей був демонтований, і місто обіцяло провести новий інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги.

Однак ідея з будівництвом канатної дороги відпала через проблеми з дозвільною документацією та ЮНЕСКО. Хоча багато компаній виявили інтерес до відновлення тролея, в 2019 році було оголошено новий інвестиційний конкурс, переможцем якого стала компанія "Активна країна". Загальна сума інвестицій становила 3,6 мільйона гривень, а строк договору — 15 років.

Один з учасників конкурсу стверджує, що три компанії були пов'язані з бенефіціарами "Активної країни". КМДА заявила, що торги були чесними, але питання залишилось відкритим. У 2021 році Київська міська прокуратура спробувала оскаржити угоду, проте Верховний Суд підтримав "Активну країну".

Тролей над Дніпром. Фото: Facebook "Тролей над Дніпром"
Тролей над Дніпром. Фото: Facebook "Тролей над Дніпром"

Чому не проводилися перевірки

З 2020 року в Україні діє мораторій на планові перевірки атракціонів, і це створює серйозні проблеми з контролем. Навіть після смертельного інциденту в липні 2024 року Державна служба з питань праці не змогла провести позапланову перевірку через відсутність інформації від "Активної країни" про цей випадок.

У державному органі повідомили, що вони звернулися до Національної поліції для отримання інформації про власників тролея. Лише після отримання цієї інформації Державна служба з питань праці зможе провести позапланову перевірку та розпочати процедуру притягнення до відповідальності.

Один із представників ринку повідомив, що після трагедії Національна поліція розпочала перевірку документації на екстремальних атракціонах по всій території країни.

Хто несе відповідальність за трагедію

У Києві було підписано новий тристоронній інвестиційний договір на встановлення тролея. У ньому взяли участь представники департаменту економіки КМДА, замовник — КП "Плесо", що володіє ділянкою на Трухановому острові, та переможець інвестиційного конкурсу. Відповідно до угоди, місто зосереджується на організаційно-адміністративних аспектах проєкту, не маючи контролю над технічними деталями.

Оскільки відсутній державний нагляд за тролеєм, відповідальність за його експлуатацію покладена на компанію "Активна країна". Відповідно до норм безпечного використання атракціонної техніки, ця компанія повинна проводити повний технічний огляд не рідше ніж раз на рік.

Один з власників компаній-підрядників "Активної країни" повідомив, що після часткової або повної заміни деталей тролея потрібно провести новий технічний огляд та оновити паспорт обладнання. Проте на момент публікації відповіді від "Активної країни" про компанії, що виготовляли та монтували обладнання тролея після конкурсу 2020 року, отримати не вдалося.

Проєктування атракціону та розробку документації здійснювала компанія Rope Park. Як пояснив засновник Rope Park Павло Тетера, компанія реалізувала архітектурні рішення, пояснювальну записку, генеральний план, проєктно-кошторисну документацію, розрахунки навантажень на трос та інші конструктивні деталі. Однак за будівництво вони не несли відповідальність. Після завершення проєктування компанія регулювала натяг троса за запитом "Активної країни".

Причини трагедії

Правоохоронні органи Києва розпочали розслідування стосовно нещасного випадку на тролеї, що належить компанії "Активна країна". Наразі експерти та представники відповідних органів влади висувають різні припущення щодо причин трагедії.

Пошукова операція хлопця, який впав у Дінпро. Фото: Нацполіція
Пошукова операція хлопця, який впав у Дінпро. Фото: Нацполіція

Представник Київського інвестагентства зазначив, що "Активна країна" інвестувала значні кошти в обладнання атракціону. 

Один з підрядників, який брав участь у будівництві тролея, підкреслив, що розрив троса є вкрай малоймовірним. Він підтвердив, що у 2023 році був замінений ролик, який не відповідав параметрам троса. За його словами, трагедія виникла через неналежний догляд та експлуатацію атракціону.

Представник київської влади висловив припущення, що причиною нещодавнього інциденту є неналежний догляд за атракціоном.

Один з учасників ринку звернув увагу на можливі проблеми з тросом, які були виявлені ще до інциденту. За його словами, компанія "Активна країна" замінила трос, але не замінила точки кріплення.

Також він додав, що існувала постійна проблема з одним з елементів тролея, яку "Активна країна" усувала щомісяця.

Висловлені думки свідчать про те, що трагедія на тролеї стала результатом неналежної експлуатації з боку "Активної країни". 

Київ трагедія смерть КМДА ріка Дніпро