Тисячі киян погнали на парад — як СРСР приховував правду про ЧАЕС

Парад у Києві 1 травня 1986 року. Фото: ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

У квітні 1986 року стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції на Київщині. Це стало найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Однак на момент трагедії керівництво СРСР одразу віднесло інформацію до категорії таємної та замовчувало реальні наслідки вибуху.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Правда, яку приховували про Чорнобиль

26 квітня на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції пролунав вибух. КДБ в Києві одним з перших надіслало повідомлення про обмежений вихід абонентів на міжнародні лінії зв'язку заради "розповсюдження неправдивих та панічних чуток". 27 квітня з Прип'яті та навколишніх населених пунктів почали евакуйовувати людей, однак радянська влада замовчувала правду про те, що сталося.

Гелікоптер над Чорнобильською АЕС. Фото: ACC

ЗМІ поширили таку інформацію, яку їм дозволили. Так, 28 квітня о 21:00 в телепрограмі "Время" коротко повідомили про аварію на ЧАЕС та заспокоїли людей. Мовляв, постраждалим надається допомога, а ситуація контролюється. Вже наступного дня у Києві вийшло розпорядження від КДБ про "припинення розповсюдження провокаційних та панічних чуток". Так, на підприємствах та організаціях шукали "говорунів" та проводили з ними "попереджувальні бесіди".

Люди з плакатом на підтримку влади на фоні ЧАЕС. Фото: ACC

Аварія на ЧАЕС сталася перед Днем солідарності трудящих. Цинізм влади вражав — попри те, що вітер гнав радіоактивну хмару на Київ, Кремль віддав наказ провести парад у місті.

"Він мав стати маркером для світової спільноти про те, що ситуацію контролюють, люди у безпеці і почуваються захищеними, а західні ЗМІ, поширюючи неправдиву інформацію про колосальні руйнування і тисячі жертв унаслідок аварії, стали частиною пропагандистської війни. Кадри усміхнених киян, які крокують центром міста, мали транслювати послання усім — партія контролює ситуацію", — написав Сергій Плохій у книзі "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи".

Рятувальники одягають спецкостюми. Фото: ACC

1 травня тисячі киян вийшли на Хрещатик. Вже зранку 3 травня 911 пацієнтів із симптомами радіаційного ураження були госпіталізовані. Наступного дня в лікарні потрапили ще 1345, серед яких 330 дітей. Відділення лікарень у Києві були переповнені. Діагнози людей ретельно приховували, аби не показувати масштаби трагедії. В історіях хвороб пацієнтів з ознаками "променевої хвороби" зазначали діагноз "вегетосудинна дистонія".

Люди з плакатами на демонстрації в Києві, 1986 рік. Фото: Big Kyiv

Приховування правди про ЧАЕС від світу

Радянська влада вже мала досвід приховування техногенних катастроф. Однак у випадку з аварією на ЧАЕС масштаби та наслідки були надзвичайно великі. Саме це зруйнувало старання СРСР приховати правду. 

Першою на підвищення рівня радіації в повітрі відреагувала Швеція. Від Радянського Союзу почали вимагати пояснення. Комітет державної безпеки у Києві отримав від Москви вказівки про те, що саме можна й треба говорити про аварію на ЧАЕС. Причиною мав стати виключно людський фактор, а не технологічні та конструкторські недоліки. 

Зруйнований реактор АЕС. Фото: ACC

Вже 29 квітня експерти з ЦРУ у звіті назвали аварію на ЧАЕС найстрашнішою ядерною катастрофою в історії людства. Наголосили, що чутки про тисячі загиблих й постраждалих небезпідставні. Адміністрація США запропонувала свою допомогу. Натомість радянська пропаганда відгукнулася низкою публікацій у пресі про ядерні аварії за кордоном. Влада переконувала, що не все так погано, як це намагається представити західна преса. 

Рятувальники гасять пожежу на АЕС. Фото: ACC

Світ все ж прагнув отримати правду про наслідки аварії на ЧАЕС. Лідери Великої сімки закликали Уряд СРСР невідкладно надати всю інформацію. Крім того, відбулись візити іноземних дипломатів до Києва. Однак їхнє переміщення ретельно контролювали, за журналістами також постійно стежили. Радянська влада ладна була пожертвувати життями тисяч невинних людей, аби не показати себе в поганому світлі.

Нагадаємо, Чорнобильська зона отримає додаткове фінансування. На засіданні Асамблеї країн-вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля оголосили про надання близько 7 млн євро.

Науковці встановили, що радіація не вплинула на генетику собак, покинутих в Чорнобилі після катастрофи 1986 року. Навпаки, вони продемонстрували дивовижну генетичну стійкість.