Трагедія ЧАЕС: як переселяли мешканців села Корогод у 1986 році

Масове переселення мешканців Чорнобильщини у 1986 році стало для тисяч людей не лише втратою домівок, а й важким іспитом на співіснування, де через брак житлової площі чужі сім’ї змушені були миритися зі звичками одна одної під одним дахом. Колишня очільниця села Корогод Валентина Боярська розповіла про нюанси евакуації 1986 року: як тисячі людей покидали рідні хати.

Про це вона розповіла журналістці "КИЇВ24", передає Новини.LIVE.

З якими труднощами зіткнулися переселенці з Чорнобильської зони

Аварія на Чорнобильській АЕС — це найбільша в історії людства техногенна катастрофа, що сталася 26 квітня 1986 року. Вибух на четвертому енергоблоці станції призвів до викиду величезної кількості радіоактивних речовин у довкілля.

Основною причиною масового переселення став критичний рівень радіаційного забруднення територій навколо станції. Щоб врятувати життя та здоров'я населення від смертоносного впливу радіації, радянська влада була змушена евакуювати сотні тисяч людей, створивши так звану 30-кілометрову зону відчуження.

У 1986 році понад дві тисячі жителів села Корогод назавжди залишили свої оселі через катастрофу на ЧАЕС. Сьогодні свідків тих подій на місцях розселення залишилося одиниці. За словами Валентини Боярської, яка тоді очолювала сільську раду Корогода, більшість односельців уже відійшли у засвіти, а в їхніх нових будинках тепер живуть або діти-спадкоємці, або зовсім чужі люди, які викупили нерухомість.

Сама ж пані Валентина, хоч і не була корінною мешканкою Корогода, досі бачить уві сні батьківську хату, де народилася, а про дім, який вони з чоловіком ледь встигли добудувати перед самою аварією, згадує з особливим болем.

Процес облаштування на новому місці був непростим через жорсткі ліміти житлової площі. На кожну особу радянська влада виділяла лише 12,5 квадратних метрів, тож доводилося селитися кільком господарям в одній хаті. Як згадує Боярська, переконати людей, які все життя мали власний устрій, жити разом було майже неможливо. Побутові конфлікти виникали миттєво і часто формовані списки на поселення розривалися через взаємні претензії.

Причиною для розриву домовленостей могли стати дрібниці: хтось скористався чужою ложкою або взяв не свою каструлю для приготування їжі. Вона вмовляла людей потерпіти й помиритися, обіцяючи, що це лише тимчасові труднощі, поки не добудують нову вулицю для розселення.

Новини.LIVE писали про те, як в Чорнобильській зоні відчуження живуть звірі без втручання людини. За 40-річну відсутність людей там з'явилися рідкісні види тварин.

Також ліквідатор аварії на ЧАЕС розповів, як радянська влада нехтувала захистом від радіації для працівників. Він пригадав, що відбувалося з його здоров'ям.