У Києві відновлюють МЦКМ після російського обстрілу

У Міжнародному центрі культури і мистецтв у Києві продовжують масштабні відновлювальні роботи після російського обстрілу в ніч проти 24 травня. Тоді в історичній будівлі спалахнула пожежа на даху, а вибухова хвиля пошкодила фасад, вибила вікна та завдала руйнувань внутрішнім приміщенням. На сьогодні вже вдалося відремонтувати 2 000 квадратних метрів покрівлі та замінити майже 1 000 квадратних метрів вікон. На ці роботи загалом витратили понад 51 млн грн.

Про це повідомила пресслужба МЦКМ, передає Новини.LIVE.

Відновлення Міжнародного центру культури і мистецтв 

Ще у квітні команда МЦКМ разом з архітектурним бюро "Форма" презентувала концепцію масштабного оновлення культурного простору. Водночас розпочалися перемовини з представниками бізнесу та дипломатичних установ щодо збереження аварійного флігеля. Раніше в ньому діяв кінотеатр "Кінопалац", а також були облаштовані тренувальні зали відомої Школи Дерюгіних із художньої гімнастики.

Втім, після російської атаки у травні плани довелося скоригувати. Реалізацію частини проєктів відтермінували, а основні зусилля спрямували на усунення наслідків обстрілу та порятунок історичної будівлі.

"Якби майже 200-річна будівля залишилася без відновленого даху та опалення хоча б на одну зиму, наслідки могли б бути незворотними — і державі просто не було б чого повертати", — зазначають у команді МЦКМ.

Найбільше коштів спрямували на капремонт покрівлі площею 2 000 квадратних метрів. Йдеться про суму у розмірі 34 млн грн. Крім того, ще понад 17 млн грн витратили на демонтаж пошкоджених вікон, встановлення нових конструкцій, облаштування укосів і підвіконь.

Паралельно в комплексі оновлюють інфраструктуру, яка протягом багатьох років не зазнавала належного ремонту.

Зокрема, наближається до завершення облаштування перших сучасних чоловічих і жіночих санвузлів, на які виділили понад 4 млн грн. Ще більш як 10 млн грн вклали в ремонт і часткову заміну застарілої системи опалення радянського зразка, що вийшла з ладу минулої зими. Окрім цього, понад 10 млн грн витратили на відновлення пошкоджених дверей, очищення приміщень і вивезення будівельного сміття, облаштування місця для куріння та початок реконструкції вхідної групи.

Серед пріоритетів оновлення комплексу — облаштування першого сертифікованого укриття, яке зможе одночасно вмістити до 2 000 осіб. 

Подальші роботи охоплюватимуть реставрацію колон і дверей біля головного входу, завершення оновлення вхідної зони, ремонт інших санвузлів, створення сучасних гримерних кімнат і розширення барних зон.

Водночас одним із найгостріших викликів залишається збереження флігеля, де раніше працював "Кінопалац". Будівля вже декілька років перебуває в аварійному стані, причому дві її опорні стіни мають ризик обвалення.

За 16 місяців орендар сплатив державі близько 33 млн грн орендної плати за весь комплекс без урахування ПДВ. Понад 4 млн грн із цієї суми становила плата за аварійний флігель, який увесь цей період не можна було використовувати за призначенням.

У МЦКМ зазначили, що реалізація проєкту має значення не лише для збереження окремої історичної пам’ятки, а й для формування нової моделі управління державними культурними об’єктами.

"Ми фактично створюємо безпрецедентний для України кейс, коли великий культурний заклад не лише не потребує постійного бюджетного фінансування, а навпаки — генерує доходи для держави та відновлюється коштом приватного інвестора. Ідеться про історичну будівлю, у якій понад 70 років не проводили масштабних ремонтів. Ми хотіли б, щоб цей досвід став прикладом для інших культурних установ, адже нинішня модель державного управління далеко не завжди є ефективною.

Частина закладів культури на 70–90% фінансується з державного бюджету, тобто коштом платників податків. Для нас цей проєкт — не просто реконструкція концертного майданчика. Це спроба довести, що історична культурна спадщина може отримати нове життя завдяки приватним інвестиціям, сучасному управлінню та довгостроковій стратегії розвитку. Але для того, щоб такі приклади ставали системними, держава має забезпечити інвесторам зрозумілі правила гри та гарантії, співмірні з масштабом їхніх вкладень", — говорять у МЦКМ.

Ще однією серйозною проблемою для збереження історичного комплексу є нестійкість схилу, на якому розташована будівля віком майже 200 років. Через поступове зміщення ґрунту ризик руйнування навис не лише над окремою частиною споруди, а й над усім комплексом.

За оцінками команди МЦКМ, якщо не вжити необхідних заходів, критичного стану ситуація може набути вже впродовж наступних 5–10 років.

Для вивчення стану схилу планують запросити геологів. За попередніми підрахунками, укріплення території та збереження історичної споруди потребуватимуть від 1 до 2 млрд грн.

У команді МЦКМ вважають, що залучити приватні інвестиції такого обсягу вдасться лише за наявності довгострокових гарантій з боку держави. Тому подальша доля одного з найбільших культурних майданчиків Києва залежатиме як від готовності інвесторів фінансувати проєкт, так і від здатності держави та приватного бізнесу налагодити довготривалу співпрацю.

Київ — останні новини

Як писали Новини.LIVE, столичний мер Віталій Кличко відреагував на доручення українського лідера Володимира Зеленського запровадити безоплатний проїзд в наземному транспорті Києва та створення резерву автобусів. Зокрема, він наголосив на нестачі водіїв. 

Крім того, станом на 9 листопада в Києві майже 80% житлових будинків під опікою комунальних компаній мають опалення. Наразі підключення інших багатоповерхівок триває.