Віддав здоров'я в Чорнобилі, а онука забрала Росія: історія ліквідатора
З 40 колег, які разом із Петром Гуріним у 1986 році вирушили до Чорнобильської зони будувати саркофаг, сьогодні живі лише п'ятеро. 76-річний ліквідатор поділився спогадами про нелюдські умови праці, приховування радянською владою діагнозу "променева хвороба" та власну трагедію — втрату онука у війні з Росією.
Про це Петро Гурін розповів в інтерв'ю журналістам Reuters, цитує Новини.LIVE.
Ліквідатор аварії на ЧАЕС розповів про радянську брехню про серйозність ситуації
Цього року виповнюється рівно 40 років від дня найстрашнішої техногенної катастрофи в історії людства — вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року.
До ліквідації її наслідків Радянський Союз залучив сотні тисяч ліквідаторів, серед яких був і Петро Гурін. В інтерв'ю міжнародній агенції Reuters 76-річний чоловік розповів про те, яку ціну довелося заплатити за "приборкання атомного звіра".
У червні 1986 року Гуріна відправили до Зони відчуження від компанії, що постачала будівельну техніку. Його завданням було працювати на екскаваторі: він вантажив сухий бетон, змішаний зі свинцем, для будівництва захисного саркофага. Зміни тривали по 12 годин.
"Пил був жахливий. Пів години працювали в респіраторі, і зрештою він ставав (коричневим. — Ред.) як цибуля", — згадує ліквідатор.
Вже через чотири дні такої роботи у чоловіка проявилися серйозні симптоми гострого радіаційного ураження: його турбував нестерпний головний біль, металевий присмак у роті, кровотеча та біль у грудях. Стан був настільки критичним, що Гурін думав, що йому залишився жити недовго, буквально "день чи два".
"Мене привезли до лікарні, і лікарі спочатку зробили аналіз крові. Вони прокололи мені всі пальці, і з них вийшла бліда рідина, але крові не було", — розповів він журналістам.
Попри очевидні ознаки радіаційного опромінення, радянські лікарі категорично відмовлялися ставити діагноз "променева хвороба" — на той час це було негласно заборонено. Натомість ліквідатору діагностували вегето-судинну дистонію. Після цього Гурін, який до аварії ніколи не брав лікарняних, провів практично сім місяців у медзакладах. У нього розвинулися анемія, стенокардія та панкреатит.
За словами Гуріна, з 40 його колег, які тоді поїхали до Чорнобиля, сьогодні залишилися живими лише п'ятеро.
"Жодна чорнобильська людина не має доброго здоров'я. Це смерть від тисячі порізів", — констатує він.
Війна забрала 26-річного онука в ліквідатора
Зараз Петро Гурін разом із дружиною Ольгою живе на Черкащині. Попри серйозні проблеми зі здоров'ям та боротьбу за отримання спеціальної чорнобильської пенсії, чоловік знаходить розраду в музиці. Він дуже часто грає на баяні та пише вірші.
Проте наслідки Чорнобиля стали не єдиною трагедією в житті родини. Повномасштабне вторгнення Росії принесло нове горе — на фронті загинув їхній 26-річний онук Андрій Воробкало, якого бабуся з дідусем виховували з чотирьох років.
Коли у 2022 році почалася велика війна, хлопець залишив роботу в Греції та повернувся боронити Батьківщину.
"Він залишив усе позаду та прийшов захищати Україну. Ми постійно думаємо про Андрія", — розповів ліквідатор біля меморіального каменя в Холодному Яру.
Новини.LIVE раніше розповідали про історію українського науковця Сергія Мирного, який у 1986 році ліквідовував аварію у Чорнобилі, а ув 2022 році несподівано дуже допоміг Силам оборони завдати удару по російських військах. Виявилось, що невеличка камера, яка була прикріплена на одному з магазинів у зоні ЧАЕС, зафіксувала колони російської техніки, тож Сергій допомагав встановити місцеперебування ворогів.
Також журналісти "Факти" показали, як та чим живе Чорнобильська зона зараз, які звірі там трапляються, а також чи існують там мутанти.
Читайте Новини.live!