Захисна арка ЧАЕС втратила свої функції після обстрілу Росії

Рятувальник біля захисної арки ЧАЕС. Фото: ДСНС

Російські окупанти у лютому цього року атакували Чорнобильську атомну електростанцію. Наслідки обстрілу виявилися серйознішими, ніж вважалося спочатку, оскільки захисна арка втратила проєктні функції. 

Про це повідомив заступник технічного директора з інфраструктури ДСП ЧАЕС Сергій Кондратенко в коментарі DW.

Захисна арка ЧАЕС

Кондратенко зауважив, що через російську атаку сталася пожежа, яка знищила гідроізоляцію, а також пошкодила мембрану, що відповідала за герметичність. Крім того, ситуацію ускладнили необхідні дії ДСНС. Рятувальники для ліквідації пожежі були змушені прорізати у зовнішній обшивці 130 отворів.

Загальна площа пошкоджень сягає приблизно 130 квадратних метрів. Через ці отвори всередину конфайнменту проникають дощ і сніг, що становить ризик для металевих опорних конструкцій, оскільки вони можуть почати іржавіти.

"Ситуація зараз стабільна, за винятком того, що атмосферні опади потрапляють всередину", — зауважив Кондратенко.

Місія МАГАТЕ також підтвердила втрату проєктних функцій Арки.

Радіаційний фон

Попри втрату герметичності, рівень радіації залишається у межах норми. З лютого і донині не зафіксовано жодних перевищень допустимих викидів у повітря.

Водночас Держатомрегулювання заборонило виконувати всередині будь-які планові роботи, здатні підняти радіоактивний пил, доки Арку не відремонтують.

Відомо, що першочергові роботи з відновлення повинні завершитися до кінця наступного року. Із фінансування допомагає Європейський банк реконструкції та розвитку, а оцінкою пошкоджень займаються французькі експерти.

Демонтаж старого укриття

План демонтажу старого аварійного укриття зупинили — це головний наслідок аварії. Конструкції саркофага залишаються нестійкими та потребують розбирання, яке може тривати щонайменше вісім років.

Проте розпочати ці роботи неможливо без повністю герметичної Арки.

Нагадаємо, у Чорнобилі виявили грибок, який перетворює радіацію на енергію

Раніше завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський пояснив, як змінилася фауна у зоні відчуження.