Детонація боєприпасів у Вишневому та Милі: постраждалі досі без допомоги
Між влучанням російської балістичної ракети в підприємство "Візар" у Вишневому на Київщині та масштабною детонацією боєприпасів минуло понад дві години. За свідченнями постраждалих, людей не попередили про загрозу вибухів і необхідність залишити небезпечну зону. Водночас міська рада стверджує, що після влучання лунали сирени та поширювалися повідомлення про небезпеку.
Журналісти проєкту "Наша справа" проаналізували ексклюзивне відео очевидців і зіставили свідчення мешканців із поясненнями офіційних служб.
Чи могли мешканців попередити про детонацію
Унаслідок трагедії 6 липня 2026 року у Вишневому загинули семеро людей, ще 29 дістали поранення. Пошкоджень зазнали 224 будинки, 102 із них були зруйновані.
Серед загиблих — 23-річна Анна та її дядько Віталій. Чоловік жінки Юрій Шамін розповів, що під час вибухів його дружина та її дядько перебували в цеху, вихід із якого заблокувала вибухова хвиля.
Інша постраждала, Олена, втратила матір. За словами жінки, родину не попередили про можливу детонацію та необхідність евакуації. Водночас офіційні служби наводять іншу хронологію подій.
Чи могли мешканці отримати попередження раніше та хто відповідав за їхню безпеку — одне з ключових питань розслідування.
Чому постраждалі у Милі досі не отримали допомоги
Родина Руслани Сидоренко, яка втратила будинок у селі Мила після детонації боєприпасів 28 серпня, стверджує, що не отримувала пропозицій тимчасового житла від місцевої влади.
Сім’я наразі розраховує на компенсацію за програмою "єВідновлення". Інша мешканка Мили, Юлія, живе в будинку з пошкодженим дахом, через який вода потрапляє всередину.
Відновлення затягується, зокрема через відсутність технічних обстежень і брак ресурсів для роботи комісій.
Що показав аудит відновлення Вишневого та Милі
Проблеми з відновленням населених пунктів також зафіксували у звіті Рахункової палати щодо проєкту відновлення територій, які постраждали внаслідок російської агресії.
Уряд заявляв про виділення понад 3 мільярдів гривень на відновлення житла та інфраструктури у Вишневому й Милі. Однак частина постраждалих, як і раніше, не отримала необхідної допомоги.
Чому мешканців, за їхніми словами, не попередили про небезпеку до початку масштабної детонації, хто відповідав за безпечне зберігання боєприпасів і чому відновлення зруйнованих домівок затягується? Журналістка проєкту "Наша справа" Діана Лановець проаналізувала свідчення постраждалих, відповіді офіційних служб і висновки аудиту. Детальніше — у повному матеріалі розслідування.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що після російського ракетного удару по Вишневому без газопостачання залишилися близько 300 приватних будинків. Через пошкодження газопроводів і численні витоки на місці працювали понад 50 фахівців Групи "Нафтогаз" із залученням 20 одиниць спеціальної техніки.
Також Новини.LIVE писали, що на відновлення пошкодженого та зруйнованого житла у Милі можуть знадобитися кілька мільярдів гривень. Очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що постраждалим планують надавати компенсації для самостійного ремонту або придбання нового житла замість повністю знищеного.