Харків і Київ — чому така різна підготовка до зимового колапсу

У четвер, 15 січня, в Україні було оголошено про запровадження надзвичайного режиму в енергетичному секторі після серії масованих ударів РФ по енергетичній і тепловій інфраструктурі. Таке рішення  на перший погляд звучить бюрократично, проте насправді є політико-економічною відповіддю на дуже просту реальність.

Адже будь-яка управлінська затримка швидко перетворюється на холод у квартирах, зупинку насосів водопостачання, просідання мобільного зв’язку та параліч міських сервісів. Саме тому надзвичайний режим у таких умовах означає одне — швидше ухвалення рішень, жорсткішу координацію, пріоритезацію критичних об’єктів і мобілізацію ремонтних ресурсів, включно зі штабною логікою 24/7, де ключовим KPI стає не формулювання в постанові, а кількість годин до повернення тепла і електрики людям.

Харків тримається менеджментом — Київ платить ціну масштабу — енергетичний фронт зими

Ця зима показує, що міське виживання тримається на трьох контурах:

• імпорт електроенергії як подушка часу для балансування системи в піках і компенсації дефіциту під час пошкоджень;
• резерви та ремонтопридатність, де перемагає не той, кого не б’ють, а той, хто швидше відновлюється;
• і пункти незламності як соціальний амортизатор, коли довгі відключення б’ють по побуту, здоров’ю і базовій безпеці — на рівні фактів держава говорила про нарощування можливостей імпорту з ЄС, а в публічних даних фігурувала доступна пропускна спроможність імпорту до 2450 МВт.

Другий контур — ремонт і резерви — найменш медійний, але найважливіший, тут усе впирається в запаси обладнання, логістику, доступ до техніки і чітку пріоритетність — лікарні, котельні, водоканали, вузли зв’язку і транспорт мають отримувати "першу допомогу" системи — координаційний штаб відновлення і прискорення рішень у режимі надзвичайної ситуації. Якраз про це — менше інерції, більше виконання.

Третій контур — пункти незламності — це практична інфраструктура стійкості для цивільних. Зокрема, тепло, можливість зарядити телефони, базові послуги і точка зв’язку.

Скільки в Україні створено пунктів незламності

За даними профільного міністерства, станом на кінець 2025 року в Україні створено 13 362 пункти, з яких частина працює постійно, а частина відкривається за потреби, питання як вони працюють та які сервіси надають залишається відкритим.  

Харків, на відміну від Києва, став прикладом

На тлі цих трьох контурів особливо виразно видно різницю між містами і якістю управління. Харків — став прикладом того, як стійкість народжується з менеджменту, а не з випадковості. Місто живе під обстрілами щодня, але його комунальні й управлінські служби працюють у логіці протоколу, де швидкість відновлення є частиною системи.

У публічних повідомленнях фіксувалося оперативне повернення теплопостачання в пошкоджених будинках, а також застосування режиму "енергетичного острова" після ударів по великих вузлах — це прагматична модель, коли місто намагається втримати критичні контури і не "лягти" повністю через каскадні відмови. Саме так виглядає міська живучість — децентралізація, резервні сценарії, дисципліна виконання і постійна готовність.

У Києві інша історія. Там масштаби множать наслідки. Столиця вже переживала періоди майже повного знеструмлення, і ця пам’ять зробила енергетику політичним питанням у квадраті.  

Мер Києва Віталій Кличко закликав мешканців української столиці за можливості тимчасово виїхати з міста через ситуацію з електро-, тепло та водопостачанням. Збій у мегаполісі швидко перетворюється на ланцюг соціальних і економічних ефектів.

Надзвичайний режим в енергетиці — чи правильне це рішення

Фінальний висновок цієї історії — надзвичайний режим в енергетиці є правильною рамкою,  він вимагатиме переходу від "відновити як було" до "збудувати, захистити так, щоб мало можливість тримати удар" — через децентралізовану генерацію і міські енергетичні рішення, стабільний імпортний контур, реальні запаси критичного обладнання і пункти незламності як повноцінний сервіс для людей.

У іншому випадку кожна нова хвиля атак знову перетворюватиме питання електрики на питання виживання — а це занадто дорога ціна навіть для найстійкішої країни.

Нагадаємо, перший віцепремʼєр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю, 16 січня, заявив, що влада Києва не підготувала столицю до атак на енергосистему.

Крім того, в уряді не задоволені тим, як Київ облаштовує розподілену генерацію.