Примари, скандали і перемоги — київське метро святкує 65 років

На 60 років пізніше, ніж у Парижі, і на 35 раніше, ніж у Варшаві. Київське метро святкує день народження. Йому виповнюється 65. 

До річниці столичного метрополітену Новини.LIVE згадують про романтику перших станцій і примар, які переродились у легенди.

Київський метрополітен відкрили у 1960 році

Ідея побудувати метро у столиці з'явилась ще наприкінці 19 століття, але спочатку Перша світова війна, а потім і Друга — стали на заваді. Навесні 1945 року урядовці затверджують план реконструкції Києва. У документі згадують про будівництво підземного транспорту. Йдеться про 22 станції на трьох гілках метро: Святошин — Бровари, Куренівка — Сталінка (зараз Оболонь — Теремки) і Сирець — Печерськ.

Офіційне відкриття відзначали 6 листопада. Машиніст Іван Виноградов проїхав святковий маршрут разом з партійним начальством. Тоді в столиці з'явились "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" і "Дніпро". Перші поїзди мали по три вагони, а за десятиліття їх стало на один більше.

Друга найглибша станція метро у світі — "Арсенальна"

Ця станція стала неабияким викликом для тодішніх інженерів. Її географічне розташування під Печерськими пагорбами повпливало на планування. Довелось побудувати два ескалаторні тунелі, а між ними — циліндричний вестибюль, який споруджували спочатку на поверхні, а потім опустили на глибину 50 метрів. 

Технічно це було так: величезна залізобетонна "склянка" без дна важила 3 тисяч тонн, і її накрили бетонним куполом. Під своєю вагою вона поступово ринула донизу, а робітники потроху виймали з-під неї землю.

Ще три роки тому станція вважалась найглибшою у світі — 105,5 метра. Однак у 2022 році китайці побили рекорд. Вони відкрили у місті Чунцін станцію "Хуньяньцунь", глибина якої — 116 метрів.

"Слава Україні" на Золотих Воротах

Станцію "Золоті ворота" відкрили 31 грудня 1989 року. Це була справжня сенсація, адже краса мозаїчних панно вразила усіх присутніх і продовжує викликати у киян захват.

Над проєктом працювали архітектори — Борис та Вадим Жежеріни. Головною темою стала історична спадщина Київської Русі. На мозаїках зображені засновники столиці — Аскольд, Данило Галицький, Нестор Літописець й інші видатні діячі. На інших стінах станції милуються старовинні храми — Софійський та Успенський собори, Кирилівська та Десятинна церкви. Особливо уважні кияни і гості столиці можуть відшукати Архангела Михаїла та Георгія Змієборця на виході у місто.

Головною сенсацією став приклад боротьби з радянським режимом. Однак послання авторів не одразу помітили. У вестибюлі між ескалаторами на мозаїчному карнизі причаївся напис "Слава Україні". Він викладений яскраво-червоною смальтою, хоч нині його важко розгледіти. Десятки років ця історія вважалась міською легендою, поки архітектори не підтвердили її правдивість.

Станції, які стали примарами

Найвідоміша і найбажаніша станція — "Львівська брама". Її побудували на зеленій гілці у 1980-х роках між "Золотими воротами" та "Лук’янівською". 

Відкрити станцію не судилося через суперечку щодо виходу. Один із вестибюлів планували звести біля Контрактової площі, а інший — поруч з ринком на Валах, втім проєкт "заморозили".

Головні конфліктні моменти — це забудова площі та дефіцит коштів. До "розмороження" питання повернулись у 2022 році. Комунальне підприємство "Київський метрополітен" оголосило тендер на проєкт нового входу до станції. Вестибюль міг би постати на вулиці Січових Стрільців, а вартість робіт оцінили в понад 73 млн грн. Однак повномасштабне вторгнення відкинуло цей процес у забуття.

Ще одна примара — станція "Теличка". Її почали будувати в 1991 році між "Видубичами" та "Славутичем". Однак вже за рік роботи зупинили. Причини історичні — економічна криза і злам радянської системи в Україні. Ранішні плани створити на цій місцевості індустріальний район, а отже збільшити пасажиропотік, розвіялись у повітрі. Міська влада відклала проєкт, а станцію перетворили на технічну зупинку.

Ще одна "консерва" — зупинка "Герцена" між "Лук’янівською" та "Дорогожичами". Розрахунок будівництва був на потребах пересування робітників Київського мотоциклетного заводу. Однак у 1990-х завод зачинився, а станція стала непотрібною.

Довгообіцяне метро на Троєщину і скандал на Виноградарі

Вічно можна слухати "Не притулятися" і обіцянки міської влади про метрополітен на Троєщину. Вперше про будівництво Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену заговорили ще в 1980-х роках. Тоді лінію від Вокзальної та до кінцевої станції "Воскресенська" хотіли завершити до 2021 року, але віз і досі там. Десятиліття тривали дискусії, планування і спроби втілити проєкт. 

Востаннє згадали про метро у вересні 2025-го. Департамент транспортної інфраструктури КМДА анонсував спорудження ділянки від станції "Глибочицька" до станції "Райдужна" на лівому березі. 

Лінія включатиме шість станцій: "Глибочицька", "Подільська", "Райдужна" та три у конструкціях самого мостового переходу. Також передбачені пересадкові вузли між станціями "Лук’янівська" — "Глибочицька" та "Тараса Шевченка" — "Подільська".

Ба більше, мер столиці Віталій Кличко запропонував залучити 68 млрд грн кредитних коштів на це будівництво. Відповідний проєкт рішення підтриманий профільною комісією. Чи вдасться меру втілити мрію лівобережців в реальність, покаже час. 

Натомість кейс "Виноградаря" має шанси закінчитися щасливо. Будівництво активно триває. Віталій Кличко заявив на сесії Київради 9 жовтня, що у планах відкриття двох станцій — "Мостицька" та "Проспект Правди". Одну з них мають добудувати вже в наступному році. Пригадати перипетії з метром на Виноградарі можна у матеріалі "Наша справа".

Нагадаємо, чи готова київська влада запустити метро під час повітряних тривог. Також ми розповідали про дискусії навколо ремонту Південного мосту.