Що встановити замість Леніна на Бесарабці — думки киян

Дванадцять років тому у Києві на Бесарабці повалили пам’ятник Леніну. Це стало резонансною подією для учасників Революції Гідності.

Журналісти Новини.LIVE дізнались думку киян, що потрібно встановити на місці "поваленого вождя".

Що встановити навпроти Бессарабського ринку?

Кияни здебільшого вважають, що потрібно вшанувати заслуги українських захисників.

"Це складне питання. Треба подумати. Мабуть, у центрі столиці має стояти пам'ятник переможцям нашим у війні. Українським воїнам. Певний збірний образ створити", — каже Олександра.

Водночас побутує думка, що нині встановлення постаментів не на часі. Краще спрямувати кошти на підтримку верст населення, які постраждали внаслідок російського вторгнення.

"Краще взяти ці гроші, які мали б витратити на новий пам'ятник, і віддати людям, які їх потребують. Це було б найкраще рішення", — вважає Марія. 

Більшість опитаних киян вважають, що потрібно колективно обдумати це питання на рівні міста. Однак, виникають і ідеї вшанувати роботу високопосадовців.

"Я би поставила Валерію Залужному. Колишньому командувачу ЗСУ", — заявила Тетяна. 

Що відомо про історію "поваленого Лєніна"

Памʼятник Леніну на бульварі Шевченка встановили в 1946 році. Це місце ще до цієї дати було овіяно смутком і страхом. Під час фашистської окупації Києва тут стояла шибениця, де влаштовували показові страти. А після звільнення міста — на ній вже вішали нацистів.

Пам'ятник створив московський скульптор Сергій Меркуров. Фігура Леніна мала висоту 3,45 метра та була зроблена з червоного полірованого граніту. Встановили її на ще більший постамент — 6,8 метра. Відкриття приурочили до 10-річчя Сталінської конституції.

Перша спроба "повалити" радянського вождя відбулась у 2009 році. Тоді пʼятеро націоналістів приставили до монумента драбину і кувалдою відбили ніс та руку скульптури.

Серед них були — представник Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський та глава Дубровицької районної організації ВО "Свобода" на Рівненщині Олександр Задорожній. Аргументували свої дії діячі виконанням указу тодішнього президента України Віктора Ющенка про вшанування памʼяті жертв Голодомору. 

Повністю позбутися російського кумира змогли вже під час Євромайдану. У 2013 році руйнування постаменту — стало резонансною подією. Сотні українців кувалдою розбивали гранітну статую і забирали шматки з собою додому. Вони стали символом знищення залишків радянщини в ментальності українців.

Надалі локацію використовували вітчизняні та зарубіжні митці для тимчасового представлення своїх робіт.

Нагадаємо, який графік встановили у метро на різдвяні свята. Також ми розповідали, як у Київ доставили Вифлеємський вогонь.