Примари, скандали і перемоги — київське метро святкує 65 років

Примара "Львівської брами" і станції на Троєщині — що варто знати про метро у Києві
Станція "Дніпро" у Києві, 1962 рік. Фото: ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

На 60 років пізніше, ніж у Парижі, і на 35 раніше, ніж у Варшаві. Київське метро святкує день народження. Йому виповнюється 65. 

До річниці столичного метрополітену Новини.LIVE згадують про романтику перших станцій і примар, які переродились у легенди.

Реклама
Читайте також:

Київський метрополітен відкрили у 1960 році

Ідея побудувати метро у столиці з'явилась ще наприкінці 19 століття, але спочатку Перша світова війна, а потім і Друга — стали на заваді. Навесні 1945 року урядовці затверджують план реконструкції Києва. У документі згадують про будівництво підземного транспорту. Йдеться про 22 станції на трьох гілках метро: Святошин — Бровари, Куренівка — Сталінка (зараз Оболонь — Теремки) і Сирець — Печерськ.

Офіційне відкриття відзначали 6 листопада. Машиніст Іван Виноградов проїхав святковий маршрут разом з партійним начальством. Тоді в столиці з'явились "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" і "Дніпро". Перші поїзди мали по три вагони, а за десятиліття їх стало на один більше.

В мережі показали архівні фото відкриття першої гілки київського метро
Іван Виноградов, 1960 рік. Джерело: ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного за запитом "Бабель"

Друга найглибша станція метро у світі — "Арсенальна"

Ця станція стала неабияким викликом для тодішніх інженерів. Її географічне розташування під Печерськими пагорбами повпливало на планування. Довелось побудувати два ескалаторні тунелі, а між ними — циліндричний вестибюль, який споруджували спочатку на поверхні, а потім опустили на глибину 50 метрів. 

Технічно це було так: величезна залізобетонна "склянка" без дна важила 3 тисяч тонн, і її накрили бетонним куполом. Під своєю вагою вона поступово ринула донизу, а робітники потроху виймали з-під неї землю.

Будівництво метро "Арсенальна"
Будівництво метро "Арсенальна, 1950. Фото: О. Хоменко, стара газета

Ще три роки тому станція вважалась найглибшою у світі — 105,5 метра. Однак у 2022 році китайці побили рекорд. Вони відкрили у місті Чунцін станцію "Хуньяньцунь", глибина якої — 116 метрів.

Будівництв вестибюля метро "Арсенальна"
 Будівництво вестибюля, 1958 рік. Фото: ЦДКФФА України ім. Пшеничного

"Слава Україні" на Золотих Воротах

Станцію "Золоті ворота" відкрили 31 грудня 1989 року. Це була справжня сенсація, адже краса мозаїчних панно вразила усіх присутніх і продовжує викликати у киян захват.

Над проєктом працювали архітектори — Борис та Вадим Жежеріни. Головною темою стала історична спадщина Київської Русі. На мозаїках зображені засновники столиці — Аскольд, Данило Галицький, Нестор Літописець й інші видатні діячі. На інших стінах станції милуються старовинні храми — Софійський та Успенський собори, Кирилівська та Десятинна церкви. Особливо уважні кияни і гості столиці можуть відшукати Архангела Михаїла та Георгія Змієборця на виході у місто.

Метро Золоті Ворота
Метро "Золоті ворота". Фото: Олег Тоцький

Головною сенсацією став приклад боротьби з радянським режимом. Однак послання авторів не одразу помітили. У вестибюлі між ескалаторами на мозаїчному карнизі причаївся напис "Слава Україні". Він викладений яскраво-червоною смальтою, хоч нині його важко розгледіти. Десятки років ця історія вважалась міською легендою, поки архітектори не підтвердили її правдивість.

Напис Слава Україні, метро, Київ
Напис "Слава Україні". Фото: Київський метрополітен

Станції, які стали примарами

Найвідоміша і найбажаніша станція — "Львівська брама". Її побудували на зеленій гілці у 1980-х роках між "Золотими воротами" та "Лук’янівською". 

львівська брама метро київ
Один із проєктів дизайну станції "Львівська брама". Фото: LJ

Відкрити станцію не судилося через суперечку щодо виходу. Один із вестибюлів планували звести біля Контрактової площі, а інший — поруч з ринком на Валах, втім проєкт "заморозили".

Головні конфліктні моменти — це забудова площі та дефіцит коштів. До "розмороження" питання повернулись у 2022 році. Комунальне підприємство "Київський метрополітен" оголосило тендер на проєкт нового входу до станції. Вестибюль міг би постати на вулиці Січових Стрільців, а вартість робіт оцінили в понад 73 млн грн. Однак повномасштабне вторгнення відкинуло цей процес у забуття.

Львівська брама
Станція метро "Львівська брама". Фото: LJ

Ще одна примара — станція "Теличка". Її почали будувати в 1991 році між "Видубичами" та "Славутичем". Однак вже за рік роботи зупинили. Причини історичні — економічна криза і злам радянської системи в Україні. Ранішні плани створити на цій місцевості індустріальний район, а отже збільшити пасажиропотік, розвіялись у повітрі. Міська влада відклала проєкт, а станцію перетворили на технічну зупинку.

Станція "Теличка"
Станція "Теличка". Фото: Live Journal

Ще одна "консерва" — зупинка "Герцена" між "Лук’янівською" та "Дорогожичами". Розрахунок будівництва був на потребах пересування робітників Київського мотоциклетного заводу. Однак у 1990-х завод зачинився, а станція стала непотрібною.

Станція "Герцена"
Станція "Герцена". Фото: Live Journal

Довгообіцяне метро на Троєщину і скандал на Виноградарі

Вічно можна слухати "Не притулятися" і обіцянки міської влади про метрополітен на Троєщину. Вперше про будівництво Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену заговорили ще в 1980-х роках. Тоді лінію від Вокзальної та до кінцевої станції "Воскресенська" хотіли завершити до 2021 року, але віз і досі там. Десятиліття тривали дискусії, планування і спроби втілити проєкт. 

Востаннє згадали про метро у вересні 2025-го. Департамент транспортної інфраструктури КМДА анонсував спорудження ділянки від станції "Глибочицька" до станції "Райдужна" на лівому березі. 

Метро Райдужна
Станція метро "Райдужна". Фото: проєкт

Лінія включатиме шість станцій: "Глибочицька", "Подільська", "Райдужна" та три у конструкціях самого мостового переходу. Також передбачені пересадкові вузли між станціями "Лук’янівська" — "Глибочицька" та "Тараса Шевченка" — "Подільська".

Ба більше, мер столиці Віталій Кличко запропонував залучити 68 млрд грн кредитних коштів на це будівництво. Відповідний проєкт рішення підтриманий профільною комісією. Чи вдасться меру втілити мрію лівобережців в реальність, покаже час. 

Станція "Мостицька"
Станція "Мостицька". Фото: проєкт

Натомість кейс "Виноградаря" має шанси закінчитися щасливо. Будівництво активно триває. Віталій Кличко заявив на сесії Київради 9 жовтня, що у планах відкриття двох станцій — "Мостицька" та "Проспект Правди". Одну з них мають добудувати вже в наступному році. Пригадати перипетії з метром на Виноградарі можна у матеріалі "Наша справа".

Нагадаємо, чи готова київська влада запустити метро під час повітряних тривог. Також ми розповідали про дискусії навколо ремонту Південного мосту.

Віталій Кличко Київ метро транспорт Київрада свято
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама