Замість укриттів парки: владу Києва звинуватили в бездіяльності

Київська влада не здатна забезпечити місто належними укриттями, тоді як у Харкові успішно будують підземні школи. На цьому наголосила нардепка Ірина Никорак, розкритикувавши також вилучення з бюджету столиці 8 мільярдів гривень ПДФО на популістичні урядові проєкти замість оборони Києва.

Про це Ірина Никорак висловилась в ефірі Вечір.LIVE.

Політичне протистояння та вилучені мільярди

Між керівництвом столиці та президентом триває глибокий політичний конфлікт, який суперечить публічним заявам влади про єдність. Народна депутатка від фракції "Європейська Солідарність" Ірина Никорак звертає увагу на те, що комунікація між очільником держави та мером Києва зведена до заочного обміну повідомленнями.

"Повертаючись до питання єдності, про яку так багато говорить влада, про яку так багато говорить президент. Мені видається, що за весь період повномасштабного вторгнення мер міста Києва в столиці, на яку дійсно ворог націлений дуже стратегічно, один чи два рази, а можливо, жодного разу не зустрівся з президентом. Тобто, ми бачимо це політичне протистояння, коли немає жодної комунікації, коли... Лише в засобах масової інформації, в соціальних мережах обмінюються повідомлення. Абсолютно точно", — повідомила чиновниця.

Відтак центральна влада забрала з бюджету Києва 8 мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб. Депутатка підкреслює, що вилучення ПДФО можна було б виправдати, якби ці кошти спрямували на безпеку та оборону. Наприклад, на індексацію заробітних плат для військовослужбовців чи посилення протиповітряної оборони столиці.

Однак жодної прозорої звітності щодо використання цих грошей немає. Кошти потрапляють до резервного фонду, звідки витрачаються на програми, які не мають стосунку до виживання держави.

"І з резервного фонду, я перепрошую, що робить уряд? Фінансує дороги, платить скринінги, кешбеки, є-бачки і безліч інших популістичних проєктів", — зазначила представниця "Європейської Солідарності".

Провал з укриттями: чому Київ пасе задніх

Водночас до роботи самої київської мерії залишається величезна кількість питань, насамперед щодо стану захисних споруд. У столиці досі бракує мобільних укриттів. Особливо гострою залишається проблема безпеки в навчальних закладах. Нардепка навела для порівняння Харків, де місцева влада змогла створити повноцінні умови для навчання дітей під час постійних повітряних тривог.

"Якщо ми порівняємо з Харковом, у Харкові там декілька тисяч квадратних метрів в землі, разом з столовими, з заняттями фізкультурою і з безперервним навчальним процесом. В Києві цього немає", — наголосила Ірина Никорак.

У Києві подібний формат можуть запропонувати лише лічені приватні школи, навчання в яких надзвичайно дороговартісне, але навіть там інфраструктура не дотягує до харківського рівня. 

Крім того, замість раціонального вкладання коштів у безпекові проєкти для звичайних жителів, міська влада під час воєнного стану продовжує фінансувати створення нових парків, скверів та ремонт доріг. Усе це відбувається на тлі абсолютно трагічних ситуацій, коли кияни просто не встигають добігти до сховищ під час обстрілів. 

Новини.LIVE повідомляли, що омбудсман Дмитро Лубінець закликав владу перебудувати звичайні бомбосховища на повноцінні простори з теплом і світлом на зразок "Пунктів незламності", адже через загрози атакам містянам дедалі частіше доведеться там ночувати.

Тільки за минулий рік рятувальники склали понад пів тисячі адміністративних протоколів через неналежне утримання та порушення правил експлуатації сховищ. Своєю чергою представники омбудсмана регулярно влаштовують інспекції таких локацій і передають зібрані докази безгосподарності правоохоронцям.

У столиці виправлення зауважень ревізорів просувається дуже повільно. Такпісля перевірок балансоутримувачі ліквідували лише близько 15% виявлених дефектів. А ще інспектори викрили відверті маніпуляції зі звітами. За офіційною документацією підземний об'єкт має рятувати сотні людей, а в реальності виявляється надто малим і фізично не здатний прийняти стільки городян.

Монтаж понад сотні вуличних мобільних сховищ, які мали захищати киян під час раптових ударів, наразі повністю заблокований. Хоча районні керівники були готові оперативно облаштувати майданчики для модульних конструкцій, справа заглохла на рівні міської влади, яка так і не спрямувала на проєкт обіцяне фінансування.

Через проблеми зі столичною безпекою керівництво держави провело окремі консультації із силовиками, підприємцями та представниками міського самоврядування. Головним питанням стала стійкість столиці та як організувати надійну підтримку мешканців міста на випадок критичних ситуацій.